ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23174/24
провадження № 2/753/1696/25
30 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,
26.11.2024 до суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки в порядку регресу у розмірі 7 809,96 грн та судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205575861 від 25.08.2021, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням забезпеченого транспортного засобу «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 20.04.2022 по справі № 753/3290/22 встановлено, що 10.12.2021 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконалась, що це буде безпечно та допустила зіткнення з автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи причетною до ДТП, залишила місце пригоди. Потерпілий звернувся до своєї страхової компанії ПАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування. Співробітниками ПАТ «СК «УСГ» було здійснено огляд автомобіля «Volkswagen», складено Акт огляду ТЗ, страховий акт № 222740-1 від 21.02.2022, ремонтну калькуляцію, фото-таблицю пошкоджень та виплачено суму на відновлювальний ремонт - 7 809,96 грн. ПАТ «СК «УСГ» звернулося до ПрАТ «СК «ВУСО» з регресною вимогою про відшкодування шкоди. Оскільки відповідач залишив місце ДТП, СК «ВУСО», виплативши потерпілій стороні страхове відшкодування, набув право регресної вимоги до страхувальника, який спричинив ДТП та залишив місце пригоди. 29.07.2024 ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 уклали Договір № 29/07/2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору, в тому числі за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205575861 від 25.08.2021.
Ухвалою від 18.12.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач повідомлявся про наявність справи в суді шляхом надіслання на адресу зареєстрованого місця проживання копії ухвали про відкриття провадження, однак конверт повернувся до суду без вручення.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205575861 від 25.08.2021, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням забезпеченого транспортного засобу «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 .
10.12.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/3290/22 від 20.04.2022 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Володілець пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до своєї страхової компанії ПАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування.
ПАТ «СК «УСГ» було здійснено огляд автомобіля «Volkswagen», складено Акт огляду ТЗ, страховий акт № 222740-1 від 21.02.2022, ремонтну калькуляцію, фото-таблицю пошкоджень та виплачено суму на відновлювальний ремонт - 7 809,96 грн.
ПАТ «СК «УСГ» звернулося до ПрАТ «СК «ВУСО» з регресною вимогою про відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_2
ПрАТ «СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату ПАТ «СК «УСГ» на користь потерпілої особи у розмірі 7 809,96 грн.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином ПрАТ «СК "ВУСО» отримало право регресної вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування.
Таким чином із ОСОБА_2 , як особи відповідальної за завдані збитки, підлягає до стягнення заподіяні збитки у розмірі 7 809,96 грн.
29.07.2024 ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 уклали Договір № 29/07/2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору, в тому числі за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205575861 від 25.08.2021.
Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язані в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до позивача ФОП ОСОБА_1 перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми франшизи.
Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в розмірі 7 809,96 грн, а позовні вимоги підлягаю задоволенню.
Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 12 793,30 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень договору № 88 про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024, укладеному між адвокатом Трикоз Д.Є. та ФОП ОСОБА_1 вбачається, що клієнт доручає, а адвокат здійснює правову допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, які передбачені цим договором, а саме представництво інтересів клієнта у всіх установах незалежно від форми власності та в судах всіх інстанцій України щодо захисту його інтересів, за що клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) у розмірі та на умовах визначених договором. Адвокат надає правову допомогу клієнту тільки на підставі тих документів, які були надані клієнтом адвокату або були ним зібрані.
Згідно додаткової угоди № 1 до вищевказаного договору вбачається, що дана додаткова угода визначає порядок оплати правової (правничої) допомоги (гонорару) адвокату за надання правової (правничої) допомоги у спорі про стягнення збитків в порядку регресу за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205575861 від 25.08.2021.
Вбачається, що адвокатом були надані наступні види послуг, кількість витраченого адвокатом часу та їх вартість: вивчення матеріалів справи, формування правової позиції - 1 059,80 грн, подача запитів - 1 059,80 грн, підготовка позовної заяви для подачі позову до суду - 6 056,00 грн, підготовка процесуальних документів у кількості необхідних для подачі позову до суду - 1 059,80 грн, підготовка клопотань до суду - 529,90 грн, представництво інтересів в суді - 3 028,00 грн. Загальна вартість послуг адвоката склала 12 793,30 грн.
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера від 18.10.2024 ОСОБА_1 перерахував на користь адвоката Трикоз Д.Є. кошти у розмірі 12 793,30 грн, призначення платежу: згідно договору № 88 від 01.02.2024 та Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 18.10.2024.
Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, зміст заяви, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд визначає вартість наданих послуг у розмірі 5 000 грн.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 137, 141, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збитків в порядку регресу у розмірі 7 809,96 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 5 000 грн, а всього 14 021,16 грн.
Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування АДРЕСА_1 , наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , мобільний телефон НОМЕР_5 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 30.04.2025.