ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7016/22
провадження № 1-кп/753/1411/22
"15" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острови Маневицького р-ну Волинської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.02.2022 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 2 місяці та звільнився 08.02.2022 по відбуттю строку покарання, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 22 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19 листопада 2022 року включно.
Враховуючи, що у суду відсутня можливість закінчити судовий розгляд кримінального провадження в період граничного строку визначеного запобіжного заходу, суд відповідно до приписів ч. 3 ст. 331 КПК за наявності клопотань під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
В судовому засіданні прокурор вказав на те, що на даний момент відпали ризики, які були враховані судом під час продовження обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання, а тому вважає за можливе змінити запобіжний захід на більш м'який.
Захисник ОСОБА_4 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , просила суд змінити запобіжний захід на домашній арешт. Зазначила, що реабілітаційний цент «Час зміг» ГО «Надія на майбутнє» готовий взяти даного центру для залучення обвинуваченого до соціальної реабілітації.
Заслухавши доводи сторін, суд вважає за доцільне задовольнити заявлене захисником клопотання, заважаючи на наступне.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на 15.11.2022 відносно обвинуваченого діє запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк добігає завершення 19.11.2022 та обвинувачений перебуває під вартою з червня 2022 року.
При розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу суд має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу чи його продовженні.
Так, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна. Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосована до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
До того ж, Європейський суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova ("Бекчиєв проти Молдови") § 58).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховано, що під час розгляду питання зміни запобіжного заходу було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 на цей час не працює, тобто не має постійного джерела доходу, неодружений, зареєстрований у с. Острови Волинської області та проживає в м. Києві, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, а тому не виключена можливість того, що обвинувачений, побоюючись притягнення його до кримінальної відповідальності на визначений законом строк, зможе переховуватись від суду.
На підставі викладеного та беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, встановленого у судовому засіданні ризику вчинення обвинуваченим дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини, визначені ст. 178 КПК України, приходжу до висновку, що для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, можливо замінити ОСОБА_5 запобіжний захід на домашній арешту у нічний час доби для забезпечення можливості йому працювати для утримання себе та соціальної реабілітації.
Керуючись статтями 177,178, 181, 194, 331 КПК, суд
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 60 діб, а саме до 12 січня 2023 року.
Заборонити ОСОБА_5 залишати адресу проживання: АДРЕСА_3 , у період часу з 22:00 год. по 06:00 год. без дозволу суду.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язок прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись з місця проживання та населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, потерпілим, свідками у цьому провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваним покласти на органи Національної поліції за місцем його проживання.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Суддя: