Справа №705/1188/25
2/705/1680/25
01 травня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить стягнути з останнього на його користь заборгованість за договором позики №72326143 від 15 грудня 2022 року в розмірі 28 000,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 15.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використання інформаційно телекомунікаційних систем, шляхом підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено Договір позики №72326143. За умовами зазначеного Договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики в порядку і на умовах, що визначені Договором позики.
На виконання умов Договору позики позикодавець 15.12.2022 року перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику на умовах Договору в сумі 7000.00 грн, виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.
Натомість відповідач у встановлені умовами Договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, у зв'язку із чим за час користування коштами позики на суму позики були перераховані проценти відповідно до умов Договору згідно наданого розрахунку, а загальний борг склав 28000.00 грн.
03 квітня 2023 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт), укладено Договір факторингу №033-030423 за умовами якого клієнт відступив Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги. Згідно із Реєстром прав вимоги №04/05/23 від 04.05.2023 р., клієнт відступив Факторові у тому числі право Вимоги за Договором позики №72326143, укладеним 15.12.2022 року між Позикодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Позичальником, яким є ОСОБА_1 право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги, що свідчить про заміну первісного кредитора.
Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, що становить 28 000,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000.00 грн., заборгованість по процентам за користуванням кредитом 21 000.00 грн.
Посилаючись на ці обставини, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №72326143 від 15.12.2022 року у розмірі 28 000 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду від 12.03.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 за адресою реєстрації рекомендованим листом з повідомленням.
Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 15.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використання інформаційно телекомунікаційних систем, шляхом підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено Договір позики №72326143. За умовами зазначеного договору, позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики в порядку і на умовах, що визначені кредитним договором.
На виконання умов договору позики позикодавець 15.12.2022 року перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику на умовах Договору в сумі 7000 грн., виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.
Натомість відповідач у встановлені умовами Договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, у зв'язку із чим за час користування коштами були перераховані проценти відповідно до умов Договору згідно наданого розрахунку, а загальний борг склав 28 000 грн.
03 квітня 2023 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт), укладено Договір факторингу №033-030423 за умовами якого Клієнт відступив Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги. Згідно із Реєстром прав вимоги №04/05/23 від 04.05.2023 р., клієнт відступив Факторові в тому числі Право Вимоги за Договором позики №72326143 укладеним 15.12.2022 року між позикодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позичальником, яким є ОСОБА_1 право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги, що свідчить про заміну первісного кредитора.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті третій ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до частини першої, другої статті шостої ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72326143 від 15.12.2022 року.
Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов згаданого Договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу кошти в сумі 7000 грн., а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.
Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов'язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , як позичальник, отримав кошти за договором позики у сумі 7000 грн, які отримав на свій рахунок, що не спростовано ним належними і допустимими доказами, не повернув їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028.00 грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Керуючись ст.12,13,81,133,141,142,200,223,259,263-265ЦПК України суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНСс» (03035 м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, оф. 510А, ЄДРПОУ 42827134) до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"СІРОКО ФІНАНС" заборгованість за договором позики №72326143 в сумі 28 000 грн. (двадцять вісім тисяч) та судовий збір 3028,00 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко