Справа №712/5068/25
Провадження №2/712/2652/25
про залишення позовної заяви без руху
30.04.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, у якій просить:
- усунути перешкоди у спілкуванні баби з онуком, встановивши графік для участі баби - ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_3 та надавати можливість бабі ОСОБА_1 вільно спілкуватися з онуком ОСОБА_3 ;
- встановити систематичний графік побачень баби ОСОБА_1 та онука ОСОБА_3 , - два рази на місяць протягом двадцяти чотирьох годин, у будь-який вихідний день за домовленістю з батьком(за виключенням часу, коли дитина буде знаходитись на лікуванні, навчанні, тренуванні, змаганнях та інших заходах, пов?язаних з її духовним, фізичним та моральним розвитком), за адресою місця проживання баби ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , без присутності батька ОСОБА_2 ;
- надати бабі ОСОБА_1 можливість спілкування з онуком ОСОБА_3 дитячому садку (школі) під час відвідування бабою ОСОБА_1 , дитячого садка (школи) для спілкування з онуком та під час святкових ранків та інших заходів;
- надати додатковий день побачень із ночівлею (щороку у період канікул) бабі ОСОБА_1 із онуком ОСОБА_3 за бажанням дитини, без присутності батька ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 завчасно попереджати ОСОБА_1 про зміну місця проживання дитини.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до статті 257СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Статтею 263СК України передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до частини першої, другої статті 19СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Однак в матеріалах позовної заяви не містяться відомості, які б вказували на те, що відповідачем чиняться перешкоди у спілкуванні позивачу з її онуком і що спроби вирішити спір у досудовому порядку виявилися невдалими (відсутнє звернення в орган опіки й піклування щодо вирішення спору, що виник між сторонами), а отже не надано доказів наявності спору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9575/18 (провадження № 61-5102св20) вказано, що: «системний аналіз норм Сімейного Кодексу України дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та його участь у судовому засіданні». Враховуючи норми сімейного законодавства України та указані висновки Верховного Суду, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування діда та баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні. На виконання ухвали суду позивачу пропонується надати висновок відповідного органу опіки та піклування про розв'язання спору щодо участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Отже, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачу необхідно надати докази на підтвердження вчинення відповідачем перешкод позивачці у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачці пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту її прав та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статями 175,177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком, - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.М. Чапліна