Справа № 712/4183/25
Провадження № 2-а/712/146/25
28 квітня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
за участі адвоката позивача - Павленко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
02 квітня 2025 року адвокат Павленко М.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулася до суду з указаним адміністративним позовом, просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 14 січня 2025 № 121/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №121/М/2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , а саме за відмову від проходження ВЛК.
У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні посилання на те, що передувало необхідності складання протоколу 10 січня 2025 року о 10-00, чому саме в цей день у позивача виник обов'язок на проходження ВЛК та якими документами це підтверджується. На думку позивача, невидача суб'єктом владних повноважень вимоги, направлення, розпорядження чи повістки на проходження ВЛК зумовлює як: відсутність дати чи строку, у який він зобов'язаний був прибути для проходження медичного огляду, так і факт відмови від отримання чи направлення для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності для проходження військової служби.
Крім того, суб'єкт владних повноважень не визначив строку виконання, не видав вимоги про проходження медичного огляду позивача, а оскаржувана постанова не містить жодних конкретних відомостей чи доказів, які могли б підтверджувати вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в його діях складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210-1 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №121/М/2025 від 14.01.2025 року.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 14 квітня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; залучено ІНФОРМАЦІЯ_4 в якості співвідповідача у даній справі.
22 квітня 2025 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не є належним відповідачем, оскільки не порушував прав позивача.
22 квітня 2025 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відзив обґрунтовано тим, що позивача було направлено на проходження ВЛК, що підтверджується розпискою про виклик до ТЦК та СП для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Розписка містить підпис позивача, що спростовує його доводи про ненадання документів, на підставі яких позивач зобов'язаний пройти медичний огляд. Водночас позивач відмовився від проходження медичного огляду, про що подав власноруч написану письмову заяву від 10 січня 2025 року; жодних клопотань про відкладення розгляду справи не подавав; про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. На думку відповідача, сам по собі факт не проходження ВЛК по теперішній час підтверджує ухилення від виконання обов'язку, передбаченого абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Представник позивача Павленко М.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 та представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За змістом ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме передбачено, що: 1) військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; 2) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна до вести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Судом установлено, що постановою № 121/М/2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 від 14 січня 2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Указаною постановою встановлено, що 10 січня 2025 року о 10:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Дане діяння є порушенням абз. 4 ч. 1 ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення розгляду не надходило, на телефонні дзвінки не відповідає. У зв'язку з цим було прийняте рішення розглядати справу без його участі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 10 січня 2025 року ОСОБА_1 отримав повістку № 000498 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби на 14 січня 2025 року о 10:00 годині.
Водночас 10 січня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій вказав що «…його ввечері забрали з вулиці, тримали в ТЦК та СП і він не має доступу до документів і довідок, які знаходяться вдома…».
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до абзацу 3 пункту 69 вищезазначеного Порядку № 560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Згідно з п. 74 Порядку №560 резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Виходячи із зазначеного, процедурі проходження військовозобов'язаним медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року № 560.
Однак, матеріали справи містять розписку про отримання позивачем повістки № 000498 про виклик до ТЦК та СП (в тому числі для проходження медичного огляду) на 10 год. 00 хв. 14 січня 2025 року, але не містять направлення на військово-лікарську комісію.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників на збірних пунктах районних (міських) або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відповідно до п. 3.5 глави 3 розділу II Положення військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Суд звертає увагу на те, що в заяві на ім'я начальника ТЦК та СП від 10 січня 2025 року ОСОБА_3 посилався на відсутність у нього в той день відповідних документів, які знаходяться вдома.
Водночас, надання медичної документації, яка відсутня в ЕСОЗ, навіть якщо з такої документації не вбачається наявність підстав для виключення особи з військового обліку, є обов'язком самого військовозобов'язаного який направляється на ВЛК.
Такий обов'язок обумовлений необхідністю детального дослідження стану здоров'я військовозобов'язаного з метою прийняття повного та обґрунтованого висновку щодо його придатності/непридатності до військової служби.
Тому відповідач при розгляді питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зобов'язаний був оцінити вказані пояснення позивача щодо відсутності із собою медичних документів, надати їм оцінку та врахувати при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак, цього не зробив.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження ВЛК 10 січня 2025 року о 10 год. 00 хв., тоді як повістку для проходження ВЛК виписано на 14 січня 2025 року.
Суд звертає увагу на те, що імперативними положеннями частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на переконання суду, відповідач не встановив усіх обставин, які мають значення для справи, а відтак передчасно прийшов до висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Положеннями частини третьої статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що відповідач не довів факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постанову в справі про адміністративне правопорушення № 121/М/2025 від 14 січня 2025 необхідно скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи задоволення позову, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 484 грн 48 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 210-1, 222, 258, 293КУпАП, ст. ст. 2, 6, 77, 80, 94, 159-162, 167, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 14 січня 2025 року № 121/М/2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 484 грн 48 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст постанови складено та проголошено в судовому засіданні 28 квітня 2025 року.
Суддя: Я.В. Пересунько