Справа № 711/1240/25
Номер провадження 1-кп/711/314/25
01 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100140000380 від 24.01.2025, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_5 , обіймаючи посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, будучи працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, припиняти виявлені адміністративні правопорушення, у визначених законом випадках здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення тощо, зважаючи на обсяг своїх повноважень, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, Положеннями про відділ охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Посадової інструкцією, іншими нормативно-правовими актами та у порушення їх вимог, діючи умисно, з метою збільшення результатів службової діяльності у вигляді штучного створення видимості належного виконання службових обов'язків та видимості про себе, як про вмілого працівника, для нарощення показників у роботі в частині штучного збільшення кількості виявлених адміністративних правопорушень та притягнутих осіб до відповідальності, з мотивів кар'єризму, використовуючи владу всупереч інтересам служби, вчинив кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності за наступних обставин.
ОСОБА_5 07.02.2024 уклав із ОСОБА_4 договір оренди квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , та є власністю ОСОБА_5 .
Під час укладання договору ОСОБА_5 дізнався паспортні та інші особисті дані ОСОБА_4 , які в подальшому використав у своїх злочинних намірах, після того, як дію вказаного договору наприкінці лютого 2024 року було припинено через конфлікт між сторонами.
Так, провідний державний інспектор ОСОБА_5 04.03.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, склав щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2024 № 013091 за, начебто, вчинення ним у м. Каневі Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
У вказаному протоколі ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «Місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення» зазначив: «04.03.2024 о 17:00 год. гр. ОСОБА_4 ловив рибу у забороненій двохкілометровій зоні Канівської ГЕС спінінгом р. Дніпро м. Канів Черкаської області чим порушив пп. 1 п. 3 р. 2 Правил рибальства та несе відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 85 КУпАП. При цьому риби не виловив». Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаному протоколі аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що у ОСОБА_4 виявлено спінінг, та останній, начебто, надав пояснення «З порушенням згодний, претензій не маю».
Крім того, у цьому протоколі про адміністративне правопорушення у графах: «Відповідно до статті 63 Конституції України гр. ОСОБА_4 роз'яснені його (її) права й обов'язки», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», «Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені її права й обов'язки», «Копію протоколу отримав» та «З повідомленням про місце і строк розгляду справи ознайомлений» з відома ОСОБА_5 здійснено підписи від імені ОСОБА_4 невстановленою у ході досудового розслідування особою. У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у вказаному протоколі в графі «підпис особи, яка склала протокол», надавши даному документу статус офіційного.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, провідний державний інспектор ОСОБА_5 04.03.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, за наслідками розгляду вказаного підробленого ним же протоколу про адміністративне правопорушення від 04.03.2024 №013091, склав щодо останнього постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2024 № 013091 за, начебто, вчинення ним у м. Каневі Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
У вказаній постанові ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «установив» зазначив: «о 17:00 год. гр. ОСОБА_4 ловив рибу спінінгом у забороненій зоні 2 км Канівської ГЕС м. Канів». У графі «Указаними діями» ОСОБА_5 таким же способом зазначив, що ОСОБА_4 порушив Правила любительського рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 85 КУпАП, за що постановив накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51,00 грн.
Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаній постанові аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 роз'яснено положення статей КУпАП та останнім, начебто, отримано її копію, зв'язку з чим, у графі «Постанова мені оголошена, копію отримав(ла)» з відома ОСОБА_5 здійснено підпис від імені ОСОБА_4 невстановленою в ході досудового розслідування особою. У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у постанові в графі «підпис інспектора», надавши документу статус офіційного.
Таким чином, провідний державний інспектор ОСОБА_5 виготовив завідомо неправдиві офіційні документи - протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2024 № 013091 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2024 № 013091 за ч. 3 ст. 85 КУпАП щодо ОСОБА_4 , внісши до них відомості, що не відповідали дійсності, зокрема щодо його перебування на указаному у даних документах місці вчинення адміністративного правопорушення (м. Канів Черкаської області), що спростовано слідством, які передав для відповідного обліку в Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області.
Неправдива інформація, яка містилася у зазначених протоколі та постанові, посвідчила факти, які спричинили наслідки правового характеру для ОСОБА_4 , а саме притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, який 14.03.2024 сплачено невстановленою особою.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, діючи умисно з метою збільшення результатів службової діяльності у вигляді штучного створення видимості належного виконання службових обов'язків та видимості про себе як про вмілого працівника, для нарощення показників у роботі в частині штучного збільшення кількості виявлених адміністративних правопорушень та притягнутих осіб до відповідальності, з мотивів кар'єризму, використовуючи владу всупереч інтересам служби, протиправно використовуючи паспортні та інші особисті дані ОСОБА_4 , повторно 09.03.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, склав щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2024 № 013097 за, начебто, вчинення ним у м. Каневі Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У вказаному протоколі ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «Місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення» зазначив: «09.03.2024 о 10:00 год. гр. ОСОБА_4 ловив рибу спінінгом на р. Дніпро поблизу м. Канів Черкаської області методом «багріння» потрійним гачком, при цьому риби не виловив, чим порушив пп. 1 п. 2 р. 4 та несе відповідальність передбачену ч. 4 ст. 85 КУпАП». Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаному протоколі аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що у ОСОБА_4 виявлено спінінг, та останній, начебто, надав пояснення «09.03.24 я, ОСОБА_4 , ловив рибу методом багріння на р. Дніпро м. Канів».
У цьому ж протоколі про адміністративне правопорушення у графах: «Відповідно до статті 63 Конституції України гр. ОСОБА_4 роз'яснені його (її) права й обов'язки», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», «Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені її права й обов'язки», «Копію протоколу отримав» та «З повідомленням про місце і строк розгляду справи ознайомлений» з відома ОСОБА_5 здійснено підписи від імені ОСОБА_4 невстановленою у ході досудового розслідування особою. У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у даному протоколі в графі «підпис особи, яка склала протокол», надавши даному документу статус офіційного.
Крім того, реалізовувати свій злочинний умисел, в доповнення до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення провідний державний інспектор ОСОБА_5 склав і підписав акт виявлення та вилучення від 09.03.2024, куди вніс завідомо неправдиві відомості про те, що у ОСОБА_4 виявлено спінінг із потрійним гачком, який повернуто власнику.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, провідний державний інспектор ОСОБА_5 передав складений відносно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2024 № 013097 за ч. 4 ст. 85 КУпАП в Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, звідки його разом з актом виявлення та вилучення від 09.03.2024 відповідно до статей 221, 257 КУпАП 08.04.2024 начальником Управління скеровано для розгляду до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
За наслідками розгляду вказаного протоколу, із завідомо для ОСОБА_5 неправдивими відомостями, Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено постанову від 31.05.2024 у справі № 697/744/24, якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, за вчинене правопорушення постановлено застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень без конфіскації знаряддя вчинення та без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів, стягнуто судовий збір.
У зв'язку з несплатою штрафу, вказану постанову передано для виконання до відповідного органу Державної виконавчої служби, після чого ОСОБА_4 , дізнавшись про факт неправомірного притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування до нього відповідних стягнень, оскаржив її в апеляційному порядку, за наслідками чого, зважаючи на встановлені обставини підроблення ОСОБА_5 зазначеного протоколу, постановою Черкаського апеляційного суду від 18.10.2024 у справі № 697/744/24 постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2024 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП скасовано, а провадження у вказаній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Таким чином, провідний державний інспектор ОСОБА_5 виготовив завідомо неправдивий офіційний документ - протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2024 № 013097 за ч. 4 ст. 85 КУпАП щодо ОСОБА_4 , внісши до нього відомості, що не відповідали дійсності, зокрема щодо його перебування на указаному у цьому протоколі місці вчинення адміністративного правопорушення (м. Канів Черкаської області), що спростовано слідством.
Неправдива інформація, яка містилася у зазначеному протоколі, посвідчила факти, які спричинили наслідки правового характеру для ОСОБА_4 , а саме притягнення його до адміністративної відповідальності, накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу та настання інших негативних наслідків.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, діючи умисно з метою збільшення результатів службової діяльності у вигляді штучного створення видимості належного виконання службових обов'язків та видимості про себе, як про вмілого працівника, для нарощення показників у роботі в частині штучного збільшення кількості виявлених адміністративних правопорушень та притягнутих осіб до відповідальності, з мотивів кар'єризму, використовуючи владу всупереч інтересам служби, протиправно використовуючи паспортні та інші особисті дані ОСОБА_4 , повторно 14.05.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, склав щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 № 013995 за, начебто, вчинення ним у с. Лозівок Черкаського району Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
У вказаному протоколі ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «Місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення» зазначив: «14.05.24 о 1200 год. гр. ОСОБА_4 на р. Вільшанка поблизу с. Лозівок Черкаського району ловив рибу спінінгом у 500 м зоні заборони вилову риби на гідроспоруді у нерестовий період чим порушив пп. 1 п. 3 р. 4 Правил любительського рибальства та несе відповідальність передбачену ч. 3 ст. 85 КУпАП. При цьому риби не виловив». Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаному протоколі аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що у ОСОБА_4 виявлено спінінг, та останній, начебто, надав пояснення «З порушенням згодний».
Крім того, у зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення у графах: «Відповідно до статті 63 Конституції України гр. ОСОБА_4 роз'яснені його (її) права й обов'язки», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», «Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені її права й обов'язки», «Копію протоколу отримав» та «З повідомленням про місце і строк розгляду справи ознайомлений» з відома ОСОБА_5 здійснено підписи від імені ОСОБА_4 невстановленою в ході досудового розслідування особою. У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у протоколі в графі «підпис особи, яка склала протокол», надавши даному документу статус офіційного.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, провідний державний інспектор ОСОБА_5 14.05.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, за наслідками розгляду вказаного підробленого ним же протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 № 013995, склав щодо останнього постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 № 013995 за, начебто, вчинення ним у с. Лозівок Черкаського району Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
У вказаній постанові ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «установив» зазначив: «14.05.2024 о 12:00 год. гр. ОСОБА_4 ловив рибу на р. Вільшанка у забороненій зоні 500 м від гідроспоруди у нерестовий період». У графі «Указаними діями» ОСОБА_5 таким же способом зазначив, що ОСОБА_4 порушив п.п. 1 п. 3 р. 4 Правил любительського рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП, за що постановив накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51,00 грн.
Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаній постанові аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 роз'яснено положення статей КУпАП та останнім, начебто, отримано її копію, у зв'язку з чим, у графі «Постанова мені оголошена, копію отримав(ла)» з відома ОСОБА_5 здійснено підпис від імені ОСОБА_4 невстановленою в ході досудового розслідування особою. У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у постанові в графі «підпис інспектора», надавши документу статус офіційного.
Таким чином, провідний державний інспектор ОСОБА_5 виготовив завідомо неправдиві офіційні документи - протокол про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 № 013995 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 № 013995 за ч. 3 ст. 85 КУпАП щодо ОСОБА_4 , внісши до них відомості, що не відповідали дійсності, зокрема щодо його перебування на указаному у даних документах місці вчинення адміністративного правопорушення (с.Лозівок Черкаського району Черкаської області), що спростовано слідством, які передав для відповідного обліку в Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області.
Неправдива інформація, яка містилася у зазначених протоколі та постанові посвідчила факти, які спричинили наслідки правового характеру для ОСОБА_4 , а саме притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, який 21.05.2024 сплачено невстановленою особою.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, діючи умисно з метою збільшення результатів службової діяльності у вигляді штучного створення видимості належного виконання службових обов'язків та видимості про себе, як про вмілого працівника, для нарощення показників у роботі в частині штучного збільшення кількості виявлених адміністративних правопорушень та притягнутих осіб до відповідальності, з мотивів кар'єризму, використовуючи владу всупереч інтересам служби, протиправно використовуючи паспортні та інші особисті дані ОСОБА_4 , повторно 05.06.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, склав щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 серії ЧК №000525 за, начебто, вчинення ним у м. Каневі Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
У вказаному протоколі ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «Місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення» зазначив: «05.06.24 р. о 9.00 год. гр. ОСОБА_4 ловив рибу у нерестовий період у забороненій зоні Канівської ГЕС м. Канів р. Дніпро Черкаської області, чим порушим пп. 1 п. 2 р. 4 Правил любительського рибальства та несе відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 85 КУпАП. При цьому риби не виловив». Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаному протоколі аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що у ОСОБА_4 виявлено спінінг, та останній, начебто, надав пояснення «З порушення згодний».
Крім того, у даному протоколі про адміністративне правопорушення у графах: «Відповідно до статті 63 Конституції України гр. ОСОБА_4 роз'яснені його (її) права й обов'язки», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», «Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені її права й обов'язки», «Копію протоколу отримав» та «З повідомленням про місце і строк розгляду справи ознайомлений» з відома ОСОБА_5 здійснено підписи від імені ОСОБА_4 невстановленою в ході досудового розслідування особою (ймовірно ОСОБА_5 ). У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у даному протоколі в графі «підпис особи, яка склала протокол», надавши даному документу статус офіційного.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, провідний державний інспектор ОСОБА_5 , 05.06.2024, точний час досудовим розслідуванням не установлено, перебуваючи на службі та виконуючи свої безпосередні обов'язки, у м. Черкаси, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 не вчиняв адміністративного правопорушення, за наслідками розгляду вказаного підробленого ним же протоколу про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 серії ЧК № 000525, склав щодо останнього постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 № ЧК 000525 за, начебто, вчинення ним у м. Каневі Черкаської області адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
У вказаній постанові ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: в графі «установив» зазначив: «05.06.2024 о 9:00 год. гр. ОСОБА_4 ловив рибу у забороненій зоні Канівської ГЕС». У графі «Указаними діями» ОСОБА_5 таким же способом зазначив, що ОСОБА_4 порушив пп. 1 п. 3 р. 4 Правил любительського і спортивного рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 85 КУпАП, за що постановив накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51,00 грн.
Окрім цього, ОСОБА_5 у вказаній постанові аналогічним способом внесено неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 роз'яснено положення статей КУпАП та останнім, начебто, отримано її копію, зв'язку з чим, у графі «Постанова мені оголошена, копію отримав(ла)» з відома ОСОБА_5 здійснено підпис від імені ОСОБА_4 невстановленою в ході досудового розслідування особою. У наступному, ОСОБА_5 за допомогою кулькової ручки синього кольору власноручно виконав свій підпис у даній постанові в графі «підпис інспектора», надавши даному документу статус офіційного.
Таким чином, провідний державний інспектор ОСОБА_5 виготовив завідомо неправдиві офіційні документи - протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 серії ЧК № 000525 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 № ЧК 000525 за ч. 3 ст. 85 КУпАП щодо ОСОБА_4 , внісши до них відомості, що не відповідали дійсності, зокрема щодо його перебування на указаному у даних документах місці вчинення адміністративного правопорушення (м. Канів Черкаської області), що спростовано слідством, які передав для відповідного обліку в Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області.
Неправдива інформація, яка містилася у зазначених протоколі та постанові посвідчила факти, які спричинили наслідки правового характеру для ОСОБА_4 , а саме притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, який 26.06.2024 сплачено невстановленою особою.
ДіїОСОБА_5 суд кваліфікує зач. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, визнав у повному обсязі, заявлений потерпілим цивільний позов не визнав, погодився надавати показання суду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними під час досудового розслідування доказами, обвинувачений визнав свою вину та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а тому вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З огляду на викладене, просив суд обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються процесуальних витрат та долі речових доказів.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав запропонований прокурором порядок та обсяг дослідження доказів. Крім того, зазначив, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 йому було завдано моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, а тому цивільний позов підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисникОСОБА_6 із запропонованим прокурором порядком та обсягом дослідження доказів погодилися, заперечували проти задоволення цивільного позову.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, суд у передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України порядку роз'яснив учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на позицію сторін кримінального провадження щодо порядку та обсягу дослідження доказів, суд здійснив судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, вирішивши обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням відомостей, що характеризують обвинуваченого, та документів, що стосуються процесуальних витрат та долі речових доказів.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що з потерпілим ОСОБА_4 він знайомий вже тривалий час, адже останній винаймав у нього квартиру. Згодом ОСОБА_4 заборгував йому кошти за оренду житла, і в якості компенсації вони домовились між собою про те, що замість грошового розрахунку ОСОБА_5 складе на ОСОБА_4 декілька адміністративних протоколів, на що потерпілий погодився. Адміністративні протоколи ОСОБА_5 складав вдома, в робочий час, всі особисті дані для цього йому надав сам ОСОБА_4 добровільно. Сума заборгованості ОСОБА_4 за орендну плату була набагато більшою, ніж штрафи, передбачені санкцією статті КУпАП, за якою обвинувачений складав протоколи та виносив постанови. Після розгляду адміністративних протоколів та винесення постанови по них із застосуванням стягнення у виді штрафу, ОСОБА_7 довелось сплачувати штрафи власними коштами, за банківськими реквізитами, тому що ОСОБА_4 після складання щодо нього адміністративних протоколів перестав виходити на зв'язок. Останній штраф, накладений судом у розмірі 320 гривень, обвинувачений не сплатив, оскільки не мав реквізитів відповідного рахунку. Усі зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини обвинувачений підтвердив.
Суд також дослідив та долучив до матеріалів судового провадження надані стороною обвинувачення докази, які характеризують особу обвинуваченого, та стосуються процесуальних витрат і речових доказів, зокрема:
- довідки про те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;
- довідки з КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» про те, що обвинувачений ОСОБА_5 під наглядом лікаря психіатра не перебуває та за медичною допомогою до лікаря нарколога не звертався;
- копію наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) № 92-к від 18.04.2018 про призначення ОСОБА_5 на посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області;
- копію наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) № 154-к від 19.11.2020 про звільнення ОСОБА_5 з вказаної посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
- копію наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) № 127-к від 18.10.2024 про поновлення ОСОБА_5 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» з 20.11.2020;
- копію наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) № 12-к від 29.01.2025 про звільнення ОСОБА_5 з посади провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»;
- копію посадової інструкції провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області;
- копію службової характеристики, виданої заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_8 про безвідповідальне та халатне ставлення ОСОБА_9 до своїх посадових обов'язків4
- інформацію ДМС України про особу ОСОБА_5 ;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про належне ОСОБА_5 нерухоме майно;
- копію реєстраційної картки транспортного засобу «Hyundai Accent» номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 ;
- постанову про визнання речовим доказом від 12.09.2024, копію постанови про визнання речовими доказами від 26.09.2024, постанови про визнання документів речовими доказами від 09.12.2024 та 31.01.2025;
- довідку про вартість проведення експертизи в сумі 11 540,55 грн.
Крім того, за клопотанням сторони захисту суд доручив Придніпровському районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області складання досудової доповіді, яка 08.04.2025 надійшла до суду. До досудової доповіді, яка оголошена судом, долучено витяг з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_5 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
Також суд дослідив додані потерпілим до цивільного позову докази, а саме: копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 ; копії протоколів про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП, та постанов про накладення адміністративного стягнення, складених ОСОБА_5 щодо ОСОБА_4 (протоколи № 013091 від 04.03.2024, № 013097 від 09.03.2024, № 013995 від 14.05.2024, № 000525 від 05.06.2024, постанови № 013091 від 04.03.2024, № 013995 від 14.05.2024, № 000525 від 05.06.2024); копію висновку експерта № СЕ-19/124-24/17637-ПЧ від 27.12.2024, відповідно до якого частина рукописних записів у протоколах та постановах про адміністративні правопорушення виконані ОСОБА_5 ; копію постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2024 у справі № 697/744/24 про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладення на нього стягнення у виді штрафу; копію постанови Черкаського апеляційного суду від 18.10.2024 у справі №697/744/24, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 , постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2024 за ч. 4 ст. 85 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрите.
Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об'єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у службовому підробленні, а саме у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, доведена повністю.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості у суспільстві.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до змісту досудової доповіді, складеної Придніпровським РВ філії ДУ «Центр пробації», ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ризик небезпек його для суспільства оцінено як середній. З урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, органом пробації зроблено висновок про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст. 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення; ставлення до скоєного обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому; відсутність наслідків вчиненого правопорушення; особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є особою з інвалідністю.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
При цьому, суд зауважує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчинених кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про усвідомлення особою тяжкості наслідків своїх дій.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до
ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою повторно.
Частина перша статті 366 КК України передбачає покарання у виді штрафу або обмеження волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому такий вид покарання як обмеження волі буде занадто суворим і нестиме більше каральну ніж виховну функцію щодо виправлення обвинуваченого.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання із числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що ОСОБА_5 раніше не судимий, щиро розкаявся, суд призначає йому покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
При застосуванні додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд керується положеннями статті 55 КК України та враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2022 у справі № 171/869/21, про те, що для призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не є перешкодою та обставина, що засуджений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не провадить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення. Призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю повинно бути чітко сформульовано в резолютивній частині вироку, щоб не допустити довільного обмеження права засудженого на працю та щоб не виникало сумнівів під час виконання цього покарання.
Якщо покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. При цьому покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов'язане вчинення кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 344/16025/18).
З огляду на викладене, ОСОБА_5 має бути призначене додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій та функцій представника влади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також правоохоронних органах і органах, що здійснюють державний контроль та нагляд.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України судом не встановлено.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Оскільки стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 11 540 грн. 55 коп.
Розглядаючи заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 50 000 грн, суд виходить з наступного.
Обвинувачений цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначає ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, згідно зі ст. 129 КПК України, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Крім того, відповідно до ст. ст. 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Із системного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз'яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Слід звернути увагу, що моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 під час і після вчинення кримінального правопорушення щодо нього зазнав моральних переживань, порушення нормального ритму життя та вимушених змін у повсякденному існуванні. У зв'язку з протиправними діями обвинуваченого, щодо потерпілого 31.05.2024 було безпідставно застосоване адміністративне стягнення.
Крім того, для відновлення порушених прав потерпілий був змушений звертатися до суду апеляційної інстанції для скасування рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, що вимагало часових та моральних затрат. Розгляд апеляційної скарги негативно вплинув на його звичний спосіб життя, призвів до нервового напруження, психологічного дискомфорту та погіршення емоційного стану.
Дії обвинуваченого як службової особи органу державної влади, яка повинна була діяти виключно в межах закону, безумовно спричинили у потерпілого почуття образи, емоційного виснаження, стресу та інших негативних переживань, викликаних безпідставним притягненням його до відповідальності за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв.
Із урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження, вбачається причинний зв'язок між заподіяною потерпілому моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.
Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції і безумовно призвели до порушення ритму життя позивача.
Оцінюючи ступінь доведеності позовних вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого на загальну суму 50 000 грн, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Як випливає з роз'яснень положень п.9 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із наступними змінами), зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність і тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При оцінці обґрунтованості вимог про відшкодування моральної шкоди суд керується принципом розумності, виходить з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, суд розглядає достатньо переконливі з погляду розумності доводи потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Захисник обвинуваченого вказала на відсутність доказів лікування і переживання потерпілим психологічного напруження та обґрунтування цивільного позову виключно копіями матеріалів кримінального провадження.
Однак суд звертає увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом національного законодавства (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (рішення у справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 18966/02, рішення у справі «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, заява № 41984/98).
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що Суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс (рішення у справі «Антипенко проти російської федерації» від 15 жовтня 2009 року, заява № 33470/03, постанова у справі «Пшеничний проти російської федерації» від 14 лютого 2008 року, заява № 30422/03).
Вирішуючи питання щодо розміру компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду, суд зазначає про таке.
Відповідно до керівних роз'яснень, що викладені у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Отже, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, беручи до уваги глибину душевних страждань потерпілого, вимушене вжиття ним заходів для скасування рішення про безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності, майновий стан та поведінку обвинуваченого, який позовні вимоги не визнав у повному обсязі, наслідки притягнення до кримінальної відповідальності для обвинуваченого у вигляді втрати роботи та джерела доходів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, та визначає розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню із обвинуваченого на користь потерпілого, в сумі 4000 грн. Саме такий розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості і стане необхідною й достатньою компенсацією для позивача .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні на залучення експерта суд вирішує на підставі статей 118-124 КПК України та вважає, що такі витрати підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави, оскільки витрачені на доведення його вини.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 7, 100, 124, 128-129, 349, 368-371, 373-375, 392, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2200 (двох тисяч двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 37 400 (тридцять сім тисяч чотириста) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій та функцій представника влади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також правоохоронних органах і органах державного контролю та нагляду строком на 1 (один) рік.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 50 000 гривень моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 4000 гривень.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/124-24/17637-ПЧ від 27.12.2024 в сумі 11 540,55 грн.(одинадцять тисяч п'ятсот сорок гривень п'ятдесят п'ять копійок).
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази у справі:
-компакт-диск CD-R срібного кольору з написами «Verbatim CD-R 700 MB 52х 80 min» та на внутрішній стороні на зворотному боці диску дрібним шрифтом «CD-R 80 MVLHU1 A334», без рукописних записів, з трьома аудіозаписами телефонних розмов ОСОБА_4 , наданий останнім з клопотанням від 11.09.2024, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження;
-договір оренди об'єкту нерухомості від 07.02.2024, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на 1 аркуші, наданий (добровільно виданий) слідчому ОСОБА_4 під час його допиту як свідка від 10.09.2024, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
-протокол та постанову № 013091 від 04.03.2024 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 85 КУпАП на 1 арк. кожен, протокол та постанову № 013995 від 14.05.2024 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 85 КУпАП на 1 арк. кожен, протокол та постанову № 000525 від 05.06.2024 відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 85 КУпАП на 1 арк. кожні (скріплені скобами разом з квитанціями про оплату штрафів), складені інспектором ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 , вилучені під час проведеного 25.09.2024 обшуку за адресою: вул. Дахнівська, 10-А, м. Черкаси, в приміщенні Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаського рибоохоронного патруля), які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження;
-протокол про адміністративне правопорушення № 013097 від 09.03.2024 відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 85 КУпАП на 1 арк. та акт виявлення та вилучення від 09 03.2024 відносно ОСОБА_4 на 1 арк., що складені інспектором ОСОБА_5 , підшиті судом на 9 арк. разом з іншими документами із судової справи № 697/744/24 - заявами, клопотанням і копіями сторінок паспорта ОСОБА_4 , вилучені 26.11.2024 в ході тимчасового доступу до речей і документів у Канівському міськрайонному суді Черкаської області, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового процесу в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1