Справа № 626/4159/24
провадження № 1-кп/632/108/25
29 квітня 2025 року місто Златопіль
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України,-
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.
29 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , який спливає 18 травня 2025 року.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України.
На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 та особисті обставини, які можуть свідчити на користь існування ризиків переховування від правосуддя, незаконного впливу на потерпілу та свідків та продовження кримінальної протиправної діяльності. Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого є неможливим, оскільки він не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не може запобігти вищевказаним ризикам.
У судовому засідання прокурор підтримав зазначене вище клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
При цьому ОСОБА_6 зазначивши, що він має незадовільний стан здоров'я, постійне місце мешкання, від органів досудового розслідування не переховувався, неповнолітня потерпіла - його донька, на даний час мешкає окремо, зобов'язавшись з'являтися до суду за першою вимогою, заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу - на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого та у свою чергу також заявив клопотання про зміну запобіжного заходу - на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово.
Заслухавши позицію сторони обвинувачення та позицію сторони захисту, дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в межах питання, що вирішується, суд доходить наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 06 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 , який мав статус підозрюваного, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 03 листопада 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2024 року запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжено до 06 грудня 2024 року.
Згодом ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 03 грудня 2024 року, постановленої у порядку ч. 6 ст. 199 КПК України, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою був продовжений до 01 лютого 2025 року, без визначення розміру застави.
У подальшому зазначений запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , неодноразово був продовжений Первомайським міськрайонним судом Харківської області, зокрема до 18 травня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Як зазначено, строк дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 18 травня 2025 року, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України).
Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як ризики, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, варто розцінювати те, що ОСОБА_6 згідно із ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, встановлення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: вірогідність переховування від суду; незаконно впливу на потерпілу та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у якому обвинувачується; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушення, підвищену суспільну небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів, суд вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству.
Суд вважає, що врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія РФ проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Надаючи оцінку ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих та свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, в тому числі й на стадії судового розгляду - надаються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 352, 353 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, те, що свідки у кримінальному провадженні судом не допитані, суд доходить висновку про існування ризику незаконного впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого, репутацію та майновий стан, відсутність соціальних зв'язків, у сукупності з обставинами інкримінованих йому кримінальних правопорушень, враховуючи те, що ОСОБА_6 хоча раніше і не судимий, суд доходить висновку, що наведені обставини об'єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_6 кримінально-протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що продовжується.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, про які зазначено у клопотанні прокурора та реєстрі матеріалів досудового розслідування, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, за яке передбачене покарання на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а тому продовжує щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутність на даний час у розпорядженні суду об'єктивних медичних застережень про неможливість перебування вказаної особи під вартою, суд доходить висновку, що клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу - задоволенню не підлягають.
При цьому, суд відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, -
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України, строком на шістдесят днів, тобто по 27 червня 2025 року, включно, без визначення застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику і прокурору негайно після її оголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3