Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/2008/25
Провадження № 2/644/2254/25
30.04.2025
30 квітня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Костильова О.В.,
одноособово, розглянуто в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань у приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61608, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ЄДРПОУ 31557119) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачаннята постачання гарячої води,
1.Стислий виклад:
1.1. позиції позивача
06 березня 2025 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі за текстом - КП «Харківські теплові мережі»/позивач), в особі представника Борисенко Ірини Анатоліївни, яка діє на підставі довіреності № 01-40/10266/110 від 27.09.2023, звернулось до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовною заявою № 261 від 06.03.2025 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 /відповідачі) предметом якої є: стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачаннята постачання гарячої води, що утворилась станом на 01.02.2025 у розмірі 85 245 грн 54 коп, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач посилався на те, що постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.
Відповідачі перебувають на реєстраційному обліку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачами послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачаннята постачання гарячої води. Відповідачам щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг. Унаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 утворилася заборгованість у загальному розмірі 81 083 грн 96 коп, з яких: 64 002,02 грн за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2014 по 31.01.2025; 940,80 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 14 624,63 грн за послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2014 по 31.01.2025; 545,28 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 732,84 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання з період з 01.07.2022 по 31.01.2025; 238,39 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025.
У зв'язку з наведеним вище, зокрема з несвоєчасним виконанням відповідачами зобов'язання зі сплати наданих позивачем послуг, КП «ХТМ» просить стягнути з відповідачівзаборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що утворилась станом на 01.02.2025 у сумі 81 083 грн 96 коп, а також інфляційні втрати у сумі 3 013,00 грн та 3% річних у сумі 1 148,58 грн, та судовий збір у розмірі, що становить 3 028,00 грн.
1.2.заперечень відповідача
Відповідачі пропозицію Орджонікідзевського районного суду м. Харкова викладену в ухвалі від 10.03.2025 (а.с. 17-21) щодо подання відзиву на позов не використали, не скористалися процесуальним правом спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві.
2.заяви, клопотання
До позовної заяви представник позивача долучила заяву № 700 від 06.03.2025, в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд про розгляд справи за її відсутності, а також не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення, у разі виникнення обставин викладених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України (а.с 5).
Інших заяв та клопотань, пов'язаних з розглядом справи, сторони до суду не подавали.
3.інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 06.03.2025 справа № 644/2008/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 13).
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 07.03.2025 судом сформовано довідку про склад сім'ї Реєстру територіальної громади м. Харкова щодо місця проживання (перебування) відповідачів, згідно з якою місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.03.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 644/2008/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 17-21).
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву № 700 від 06.03.2025, у якій представник КП «Харківські теплові мережі» просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 5).
Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судові повістки відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виклик у судові засідання призначені на 07.04.2025, 30.04.2025 надсилалися судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з інформацією зазначеною у позовній заяві (а.с. 1), довідці про склад сім'ї Реєстру територіальної громади м. Харкова(а.с. 6, 14).
Рекомендовані повідомлення про виклик ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на 07.04.2025 повернулися до суду як неотримані відповідачами із зазначенням у довідці про причини повернення: «за закінченням строку зберігання» (а.с. 31-32, 33-34), така довідка поштового відділення вважається неналежним повідомленням сторони про дату розгляду справи.
Заразом, відповідачі повідомлялися про виклик у судові засідання, призначені на 07.04.2025, 30.04.2025 також і через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, розміщені 24.03.2025, 10.04.2025 (а.с. 25-26, 29-30) відповідно, за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/ відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України.
За приписами ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, враховуючи вказане вище, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, не прибули до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надали, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (ст. 1 ЦПК, ст. 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.
З приводу чергової неявки в судове засідання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та можливості продовження розгляду справи за їх відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки їх відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів, про що суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
З огляду на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача (а.с. 5), розглядає справу за відсутності відповідачів та, згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 30.04.2025 зі згоди представника позивача (а.с. 5), прийнято рішення про заочний розгляд справи за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення заборгованості на підставі наявних у справі доказів (а.с. 36-38).
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли суспільні відносини в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем (надалі за текстом - ВБС) теплопостачання та постачання гарячої води між їхніми виконавцями і споживачами.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками про склад сім'ї з Реєстру територіальної громади м. Харкова (а.с. 6, 14) та є споживачами послуг з постачання теплової енергії гарячої води та послуги з технічного обслуговування ВБС теплопостачання та постачання гарячої води за вказаною адресою, облік нарахувань яких здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
КП «ХТМ» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
У багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальні договори «Про надання послуги з постачання теплової енергії» та індивідуальний договір «Про надання послуги з постачання гарячої води» з 01.12.2021, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» за посиланням www.hts.kharkov.ua 31.10.2021 (надалі за текстом - Договори постачання теплової енергії та гарячої води) (а.с. 8).
З 01.07.2022 набрали чинності публічні договори з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» за посиланням www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (надалі за текстом - Договір техобслуговування) (а.с.7).
Суд установив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дійсно є споживачами послуг КП «Харківські теплові мережі», оскільки користуються комунальними послугами з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, а також технічного обслуговування ВБС теплопостачання та гарячого водопостачання, а також у межах строку для відповіді щодо укладення та набрання чинності вказаними вище договорами не надіслали відмову від цих договорів, та не оскаржували їх, що підтверджується відсутністю будь яких заяв, заперечень чи спростувань стосовно вказаних обставин.
Враховуючи наведене, публічні договори вважаються укладеними, з моменту прийняття акцепту, зокрема з моменту фактичного отримання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води п. 4, п. 51, 52 Договору постачання теплової енергії гарячої води (а.с. 8/на звороті, 9/на звороті), а саме з 01.12.2021 та фактичного отримання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем з п. 4, п. 30, 31 Договору техобслуговування, зокрема з 01.07.2022 відповідно (а.с. 7/на звороті).
Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість відповідачів за період з 01.12.2014 по 31.01.2025 з постачання теплової енергії становить 64 002,02 грн, а з постачання гарячої води 14 624,63 грн (а.с. 11).
Відповідно до відомості про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , плата за обслуговування ВБС теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.01.2025 становить 732,84 грн, плата за обслуговування ВБС постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025 становить 238,39 грн (а.с. 12).
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025 становить 940,80 грн, плата за абонентське обслуговування по послузі з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025 становить 545,28 грн (а.с. 11-а).
З розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з березня 2019 року до листопада 2021 року, складеного за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що інфляційні втрати за вказаний період становлять 3 013,00 грн, три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становлять 1 148,58 грн (а.с. 10).
5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (діяв до 01.05.2019), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (надалі за текстом - Закон № 1875-IV та № 2189-VIII відповідно), Цивільним кодексом України та Житловим кодексом України (надалі за текстом - ЦК України та ЖК України відповідно), Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 тощо.
За змістом ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1875-IV визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. ст. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги, а теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил ( ст. 25 Закону № 2633-IV).
Відповідно до абз. 22 ч. 1 ст.1 Закону України № 2633-IV від 02.06.2005 «Про теплопостачання», теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення, здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
За приписами ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV від 24.06.2004 та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21.07.05 № 630 (надалі за текстом - Правила № 630), споживач зобов'язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Положення ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян. Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 № 6-2951цс15.
Ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами не передбачено випадків, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги. Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у цивільній справі № 334/2789/15-ц, викладеною у постанові від 27.02.2019.
Відповідачами не доведено, що КП «ХТМ» послуги за теплопостачання не надавало, проте, позивачем доведено надання послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, заразом відповідачами всупереч вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України надані позивачем послуги оплачені не були, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України однобічна відмова від виконання прийнятих зобов'язань не допускаються.
За приписами ст. 543 ЦПК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Європейський суд з прав людини наголошує, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
6.Висновки суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Матеріалами справи знаходить своє підтвердження той факт, що КП «Харківські теплові мережі» надавав відповідачам зазначені послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, відповідачі їх одержували та не відмовлялись від них у встановленому законом порядку, а відтак в останніх виник обов'язок сплатити за надання цих послуг.
З досліджених у судовому засіданні письмових доказів суд установив, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6, 14), в силу приписів ст. 64, 67, 68 ЖК України, ч. 3 ст. 9 Закону від 09.11.2017 № 2189-VIII, ст. 541, 543 ЦК України вони несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов переконання, що відповідачі, всупереч вимог ст. 525, 526, 530 ЦК України, належним чином не виконували обов'язок щодо повної та своєчасної оплати зазначених вище послуг, у зв'язку з чим у останніх виникла заборгованість в загальному розмірі 81 083 грн 96 коп, з яких: 64 002,02 грн за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2014 по 31.01.2025; 940,80 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 14 624,63 грн за послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2014 по 31.01.2025; 545,28 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 732,84 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання з період з 01.07.2022 по 31.01.2025; 238,39 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025 (а.с. 11-12).
Суд бере до уваги надані представником позивача розрахунки заборгованості щодо оплати послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, щодо абонентської плати за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії та гарячої води, щодо оплати послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії та гарячої води під час ухвалення судового рішення, та наголошує на тому, що відповідачі не надали доказів на їх спростування.
Правовідношення в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
У вказаному випадку правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
У зв'язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем за період до лютого 2022 року нараховано інфляційні втрати у розмірі 3 013,00 грн та три відсотків річних від простроченої суми у розмірі 1 148,58 грн (а.с. 10).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
7. Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, з відповідачів на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 гривні 00 копійок (а.с. 3).
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 247, 258, 259, 264-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості у сумі 85 245 (вісімдесят п'ять тисяч двісті сорок п'ять) грн 54 коп, з яких:
64 002,02 грн за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2014 по 31.01.2025;
940,80 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025;
14 624,63 грн за послуги з постачання гарячої води за період з 01.12.2014 по 31.01.2025;
545,28 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025;
732,84 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання з період з 01.07.2022 по 31.01.2025;
238,39 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025;
інфляційні втрати в сумі 3 013,00 гривень;
3% річних в сумі 1 148,58 гривень.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у сумі 3028,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Повне ім'я сторін:
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», юридична адреса: 61608, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, e-mail: court.hte@hte.vl.net.ua.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Д.Г. Паляничко