Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/11161/24
Провадження № 2/644/600/25
01.05.2025
ЗАОЧНЕ Рішення
Іменем України
01 травня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі
головуючої судді - Маркосян М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лєпілової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 1826145 від 23.01.2022 року та просить в судовому порядку стягнути з відповідача зазначену заборгованість у розмірі 24 000,00 грн. грн. з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 16 000,00 грн.- заборгованість по відсоткам, посилаючись на те, що 23.01.2022 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 1826145 від 23.01.2022 року в електронній формі. За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про споживчий кредит, Позикодавець надав Позичальникові грошові кошти в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Також, 21.02.2022 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про споживчий кредит № 1826145 від 23.01.2022 року згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1 Договору у розділ «Предмет Договору» згідно якого останньому надано у позику грошові кошти у сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позивач надав відповідачу кошти у позику, які відповідач кошти не повернув та відсотки не сплатив, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів, які позивач просить стягнути в судовому порядку, а також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.01.2025 було відкрито провадження у справі, розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні.
У судові засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача та про те, що у випадку неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує.
В судові засідання, призначені на 17.02.2025, 20.03.2025, 01.05.2025 відповідач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подавав.
Відтак, судом постановлено 01.05.2025 проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 23.01.2022 року між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 1826145 від 23.01.2022 року в електронній формі. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору позичкодавець (позивач) та відповідач, як позичальник, погодили такі умови користування кредитним коштами: сума кредиту 8 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (пункт1.1. договору). Строк позики - 30 днів, до 22.02.2022. Згідно п. 1.5.1 договору № 1826145 від 23.01.2022 року нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: - 0.95 (нуль цілих дев'ять десятих) процентів від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) гривень 00 копійок за перший день користування позикою; - 0.95 (нуль цілих дев'ять десятих) процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору. Також, згідно з Додатковою угодою №1 від 21.02.2022 сторони внесли зміни до договору № 1826145 від 23.01.2022, зокрема погодили збільшення строку кредитування до 60 днів. Також Додатковою угодою №1 встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальній сумі 2204,00 грн.
Перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк- еквайер здійснює зарахування коштів. ТОВ «Платежі Онлайн» є оператором послуг платіжної інфраструктури, яке уповноважено надавати окремі види послуг в платіжній системі та здійснювати операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів, та діяльність якої регулюється, зокрема, нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН» було укладено кредитний договір, за яким відповідачу було перераховано грошові кошти, як кредит, із зобов'язанням відповідача його повернути протягом 60 днів та сплатити погоджені відсотки за користування грошовими коштами.
Як зазначено позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ВЕЛЛФІН» за договором № 1826145 від 23.01.2022 становить станом на 21.11.2024 року становить 24 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 16 000,00 грн.- заборгованість по відсоткам
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем у матеріали справи за Позивачем станом на 21.11.2024 року рахується заборгованість в загальному розмірі 24 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 16 000,00 грн. заборгованість по відсоткам. Зазначений розрахунок не спростований відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами. Однак, суд не погоджується з нарахованими позивачем відсотками, адже сторонами в договорі № 1826145 від 23.01.2022 було погоджено нарахування відсотків за користування кредиту - 0.95 процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору. З урахуванням додаткової угоди до договору, строк користування кредитом було збільшено до 60 днів., але відсотки за користування кредитом не були збільшені. Також, суд критично ставиться до наданого у матеріали справи розрахунку, з якого не вбачається підстав для нарахування відсотків у розмірі більше, ніж 0,95 відсотків на день, що становить 76 грн. на день. Суд самостійно розрахував відсотки в погодженому сторонами в договорі розмірі, та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача відсотків в загальному розмірі 4484,00 грн. за 60 днів погодженого строку користування кредитними коштами.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування».
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.
З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не погашена та підлягає стягненню на його користь у частині стягнення основної суми боргу (тіла кредиту) та частково в нарахованих відсотках.
Враховуючи викладене вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним вимогам
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1826145 від 23.01.2022 року в розмірі 12484,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судові витрати у розмірі 1260,06 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Індустріальним районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398)
відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повне судове рішення складене 01.05.2025 р.
Суддя Марина МАРКОСЯН