Справа № 187/638/25
2-а/0187/16/25
"01" травня 2025 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М. за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В. ,розглянувши за правилами, передбаченими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
23.04.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербина М.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.02.2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 Лісняк С.А. склав протокол № 44 про адміністративне правопорушення по ст. 210 ч.3 КУАП відносно ОСОБА_1 за те, що він отримав особисто повістку № НОМЕР_1 про виклик на 19.01.2025 року до ТЦК, але не звьявився.
28.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 44 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 210 ч.3 КУпАП і накладено штраф в розмірі 17000 грн.
Постанова підлягає скасуванню на підставі того, що ОСОБА_1 особисто повістку не отримував, а 07.01.2025 року особисто явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 де отримав направлення для проходження ВЛК.
Представник позивача просить скасувати постанову як незаконну і провадження по справі закрити так як порушені вимоги ст. 280, 283 КУпАП.
24.04.2025 року ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження в справі.
Не погоджуючись із поданим позовом, представник відповідача 01.05.2025 року подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказує, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено засобами поштового зв'язку повістку запаковану у спеціальному конверті «Укрпошти» з відміткою «повістка ТЦК вручити особисто». На конверті наявний круглий штемпель відділення пошти з датою 27.01.2025. До ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло поштове повідомлення № 10220295888, адресат ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
Позивач та його представник до суду не явились.
Представник відповідача в судове засідання, не з'явився. До суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Проти позову заперечує.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 20.02.2025 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_3 складено протокол № 44 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змісту вказаного протоколу, вбачається, що «згідно з п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених додатком 2 Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях). ОСОБА_1 , 1995 р.н.. особисто отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але у зазначений у повістці час та дату до ТЦК та СП, не з'явився, причини неявки не повідомив».
У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 28 лютого 2025 року о 10:00 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до постанови № 44-ССЗ від 28.02.2025 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
За вказаною постановою, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що «до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло поштове повідомлення №060210222829898 разом з конвертом Укрпошта відправник ІНФОРМАЦІЯ_6 . Адресат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою проживання АДРЕСА_3 , з довідкою про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою «адресат відмовився/адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно копії з витягу Резерв+ з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, має звання солдат.19.02.2025 року проходження ВЛК, придатний до служби у в/ч
НОМЕР_2 копії повістки № 85 виданої ОСОБА_1 вбачається, що останньому належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , 06.01.2025 о 08-00 годині, з метою уточнення військо-облікових даних.
Як вбачається із копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Представником відповідача надано копію конверта з рекомендованим повідомленням на ім'я Позивача, яке було подано до відділення поштового зв'язку і має відмітку про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Так, відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, відповідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені до статями 210, 210-1, 211, 235, 257, 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 (далі Інструкція).
Так Інструкція визначає, що у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (п.3 Інструкції).
Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (пункти 8-10 Інструкції).
Отже, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалось, відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом суть правопорушення зафіксована в протоколі № 44 від 20.02.2025 про адміністративне правопорушення, а саме: «Згідно з п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених додатком 2 Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях). ОСОБА_4 особисто отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але у зазначений у повістці час та дату до ТЦК та СП, не з'явився, причини неявки не повідомив» не відповідає опису обставин, установлених під час розгляду справи, які визнані встановленими в оскарженій постанові № 44-ССЗ від 28.02.2025, де зазначено наступне: «до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло поштове повідомлення разом з конвертом Укрпошта відправник ІНФОРМАЦІЯ_6 . Адресат ОСОБА_5 за адресою проживання АДРЕСА_3 , з довідкою про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою «адресат відмовився/адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд звертає увагу, що адреса реєстрації у позивача яка зазначена у постанові АДРЕСА_3 не збігається із місцем реєстрації позивача із реєстру територіальної громади, де вказано що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_5 .
Крім того, як вбачається із вирягу Резерв+ 19.02.2025 року ОСОБА_1 пройшов 19.02.2025 року ВЛК і має відстрочку до 09.05.2025 року ( а.с.11)
Відповідно до пункту 82 «Правил надання послуг поштового зв'язку» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 10.10.2023, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Зазначені порушення, а саме невірка зазначена адреса позивача, унеможливилп отримання позивачем повістки та призвели до неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 в зазначений час та дату.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не доведена.
Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
А тому суд відповідно ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 605,60 коп при подачі позову.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст 2, 5, 9, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Скасувати постанову № 44-ССЗ від 28 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст. 210 КУпАп та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_6 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. М. Іщенко