Справа № 185/4707/25
Провадження № 1-кс/185/335/25
01 травня 2025 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, маючого середньотехнічну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -
Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 01 травня 2025 року, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, ОСОБА_6 , 27 квітня 2025 року, приблизно о 18:00 годині (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_7 .
Так, у ході виниклого, словесного конфлікту на фоні висловлених образ з боку матері ОСОБА_7 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Далі, у вказаний час, під час з'ясування стосунків у ході зазначеної сварки ОСОБА_6 , знаходячись у спальній кімнаті вищевказаного будинку, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого і бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, стоячи навпроти ОСОБА_7 , умисно, схопив своїми руками за шию останню та став її здавлювати, тим самим припинив надходження кисню в організм потерпілої та тримав до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя, внаслідок чого умисно, протиправно заподіяв смерть.
Після чого, ОСОБА_6 , з метою приховати свій злочин, відніс тіло ОСОБА_7 до присадибної ділянки вищевказаного будинку де розмістив його біля водяної свердловини та залив бетоном.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: у вчинені вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
30 квітня 2025 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12025041370000756 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
30 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
На думку слідчого, що погоджено прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв'язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне провадження. Крім того, слідчий вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 підозру визнав, не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник адвокат ОСОБА_5 , також не заперечував проти застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 12025041370000756 від 30 квітня 2025 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 30 квітня 2025 року о 18:00 год. працівниками поліції, тому згідно ст. 209 КПК України момент затримання вважається о 18:00 год. 30 квітня 2025 року.
30 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
01 травня 2025 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_6 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює і не має постійного джерела доходу, маючий статус УБД.
Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від слідства, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні так і можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, не застосовує можливість внесення застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, маючого середньотехнічну освіту, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 18.00 год. 30 квітня 2025 року до 18 год. 00 хв. 28 червня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Cлідчий суддя: ОСОБА_1