Справа № 182/1880/25
Провадження № 3/0182/1059/2025
Іменем України
01.05.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ДОП СДОП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній з причин - неможливо однозначно ідентифікувати особу, за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 156 КУпАП, -
В провадження до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 645322 від 22.03.2025 року, 22.03.2025 року об 11.00 годин ОСОБА_1 в м. Нікополь поблизу буд. № 3 по вул. Незалежності України здійснював торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку з рук, чим порушив ст. 15-3 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального".
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під підпис у протоколі та судовими повістками. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не находило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.3 ст. 156 КУпАП, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Вина ОСОБА_1 доведена наявними матеріалами: інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 645322 від 22.03.2025 року та у електронному рапорті, протоколом особистого огляду, огляду речей та їх вилучення від 22.03.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , доданими фотокопіями та квитанцією про отримання речей і документів.
Дослідивши надані матеріали, суддя дійшов висновку, що дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Вивчивши матеріали справи, грунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП. Враховуючи всі обставини справи, особу порушника, вважаю що стягнення ОСОБА_1 має бути у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 221, 283, 22 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 156 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13 600 (тринадцять тисяч шісот) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: А. П. Чуприна