Справа № 177/894/25
Провадження № 3/177/329/25
Іменем України
30 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 , представника служби у справах дітей Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Горбачової А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Криворізького районного суду Дніпропетровської області 14.04.2025 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293677 за ч. 2 ст. 126 КУпАП щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , згідно з яким, останній, 07.04.2025 о 21 год. 09 хв., по вул. Свято-Миколаївській у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21213, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1а) Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його законний представник, батько, ОСОБА_1 , не заперечували викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини. ОСОБА_1 пояснив, що 07.04.2025 близько 21 год. 00 хв., попрохав свого дядька, ОСОБА_3 , навчити його керувати авто, на що той погодився. У той момент, як він керував автомобілем ВАЗ 21213, що належить дядькові, їх зупинили працівники поліції. Оскільки він не мав посвідчення водія на право керування транспортними засобами, відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Також в присутності дядька ОСОБА_3 він надав інспектору поліції письмові пояснення. На підтвердження своєї особи пред'являв поліцейському паспорт у застосунку Дія. Про батьків поліцейський не запитував, на місце події їх не запрошував.
Законний представник ОСОБА_2 (особу встановлено за даними паспорта у застосунку Дія; у свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , актовий запис № 53 від 21.08.2008, ОСОБА_2 записаний батьком ОСОБА_1 ) пояснив, що про вищевказані обставини та складення протоколу відносно сина ОСОБА_1 дізнався від останнього через декілька днів. Працівники поліції його на місце події не викликали та провели опитування ОСОБА_1 із порушенням вимог діючого законодавства, тобто, без участі законного представника.
Представник служби у справах дітей Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Горбачова А.Г. пояснила, що ОСОБА_1 зробив для себе відповідні висновки, із ним проведено профілактичну бесіду. Також просила врахувати, що опитування ОСОБА_1 , який на момент вчинення адміністративного правопорушення, так і на теперішній час, є неповнолітнім, працівником поліції проведено без участі законного представника.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його законного представника, представника служби у справах дітей, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про часі місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Порушення цих вимог, та керування транспортним засобом відповідної категорії без посвідчення, містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтями 12, 13 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 44, 51, 89, 121-127, 130, 139,ч. 3 ст. 154,ч. 2 ст. 156 ст. ст. 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Із урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293677 від 07.04.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 ; свідоцтво серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21213, р/н НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 ; довідку від 07.04.2025 згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував; постанову серії ЕНА № 4448767 від 07.04.2025 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; письмові поясненнями ОСОБА_3 ; посвідченням водія серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_3 ; рапорт; фототаблицю.
Також, матеріалами справи встановлено , що ОСОБА_1 , як на момент складення щодо нього вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, так і на момент розгляду справи судом, є неповнолітнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (ч. 3 ст. 270 КУпАП).
Разом з тим, установлено, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 293677 від 07.04.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, складено без участі батьків (одного з них), іншого законного представника.
Доказів про те, що неповнолітнього ОСОБА_1 ознайомлено зі спеціальним правом, визначеним ст. 270 КУпАП, що його інтереси може представляти законний представник, матеріали справи не містять.
Натомість, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Матеріали справи містять письмові пояснення, які відібрані інспектором ВРПП Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області Федорцовим Д. у неповнолітнього ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_3 , який не є законним представником останнього чи педагогом.
Отже, судом встановлено, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Встановивши, що поліцейські спілкуються з неповнолітнім, для проведення опитування неповнолітнього та відібрання в нього пояснень, вони були зобов'язані забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак у порушення вимог ст. 270 КУпАП та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію», цього не зробили.
Згідно з п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
При цьому, правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
У цій конкретній справі, уповноважена особа не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого йому ставиться в провину, а також наслідки визнання ним вини в повному обсязі, хоча в цьому випадку зобов'язана була такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника або кого-небудь з батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного, так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливості порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до вимог закону.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних у справі доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, із метою забезпечення справедливої процедури, у зв'язку з недотримання працівниками поліції порядку складання протоколу про адміністративного правопорушення, що є основним процесуальним документом, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, та порядку відібрання письмових пояснень, суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст постанови складено та підписано 01.05.2025
Суддя: