Справа № 202/14027/24
Провадження № 2/202/1448/2025
01 травня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
27.11.2024 року через систему «Електронний суд» позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в котрому просила визнати виконавчий напис за реєстровим номером 22429 від 03.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Акцент-Банк», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
07.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача, адвоката Протопоп Ю.А., надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.12.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Протопоп Ю.А., зазначила, що в листопаді 2024 року ОСОБА_1 стало відомо про виконавче провадження №65041859 від 06.04.2021 року, що було відкрите на підставі виконавчого напису №22429 від 03.02.2021 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із позивача на користь АТ «Акцент-банк» заборгованості у розмірі 59 726,73грн.
Представник позивача зазначає, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.
Враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус керувався нечинними положеннями закону, а пункт 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів стосується лише нотаріально посвідчених договорів, така нотаріальна дія є незаконною.
Окрім цього, позивач наголошує, що взагалі не визнає факт здійснення правочину або договір таким, що був укладений, не згоден із нарахованими відсотками, вважає договір нікчемним.
Крім того, представник позивача також зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, котрі згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.
З огляду на зазначене, представник позивача просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за реєстровим номером №22429, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «А-Банк»заборгованості у розмірі 59 726,73 грн.
В судове засідання позивач не з'явилася. Від її представника, адвоката Протопоп Ю.А., через систему «Електронний суд» надійшла заява, в котрій остання просила провести розгляд справи без її та позивача участі. Позовні вимоги підтримує та проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача АТ «Акцент-Банк», будучи належним чином повідомленим, у судові засідання не з'являється, про причини неявки до суду не повідомив, відзив на адресу суду не направив.
Треті особи у судове засідання також не з?явилися, про розгляд справи повідомлені. Від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В.В. надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №65041859 від 06.04.2021 року.
За таких обставин, суд розглядає справу на підставі наявних доказів,заочно, відповідно до положень ст.280 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за реєстровим номером 22429, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Договором №АNECCT155108332 від 26.05.2016 року, укладеним з АТ «Акцент-Банк»»у розмірі 59 726,73 грн., котра складається з 2 208,90 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту, 57 517,83 грн. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.12.2020 року по 17.01.2021 року.
Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 03.02.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 , то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 03.02.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Також судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у наявності правовідносин між сторонами, безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено без дотримання вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.
Відповідно до письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. всупереч нормам діючого законодавства вчинений не на нотаріально посвідченій угоді (кредитному договорі), укладеній між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк», нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було встановлено факту безспірності заборгованості та не отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Акцент-Банк» про визнання виконавчого напису за реєстровим номером 22429 таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача АТ «Акцент-Банк»на користь позивачапідлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №АNECCT155108332 від 26.05.2016 року за період з 16.12.2020 року по 17.01.2021 року в розмірі 59 726,73 грн., котра складається з 2 208,90 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту, 57 517,83 грн. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитомна користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», зареєстрований в реєстрі за номером 22429, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк»(інд. 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, Код ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збір у розмірі 1 211 (тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бєльченко Л.А.