202/2020/25
1-кп/202/1060/2025
29 квітня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження №12024047210000013 від 29.10.2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кривий Ріг дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, інвалід 2 групи з дитинства, раніше неодноразово судимого, останній раз 10.03.2025 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до п'яти років одного місяця позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , захисника-адвоката - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , 28.10.2024 приблизно о 12:50, більш точний час не встановлено, перебуваючи на перехресті пр. Петра Калнишевського та вул. Гулі Корольової у м. Дніпро, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, запровадженого з 05:30 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в послідуючому продовжений, під вигаданим приводом, представившись співробітником міської ради, познайомився з особою похилого віку - потерпілим ОСОБА_6 .
Далі, ОСОБА_3 перебуваючи разом з особою похилого віку - потерпілим ОСОБА_6 , попрямували до квартири ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_3 шляхом обману проник в приміщення квартири особи потерпілого ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану 28.10.2024 приблизно о 13:00, ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 разом з особою похилого віку - потерпілим ОСОБА_6 , для того щоб його злочинні дії були не помічними відволік увагу потерпілого ОСОБА_6 , після чого впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є непомітними для оточуючих, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з метою особистої наживи та збагачення, шляхом вільного доступу викрав зі шкатулки, яка знаходилась в шафі грошові кошти у сумі 49000 грн., які належали потерпілому ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_6 утримуючи при собі викрадене майно, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, вийшов з квартири, тим самим з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 49000 грн.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , 30.10.2024 приблизно о 12:00, більш точний час не встановлено, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, умисно, в умовах воєнного стану, запровадженого з 05:30 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в послідуючому продовжений, зайшов до під'їзду вказаного будинку, та піднявся до квартири АДРЕСА_5 .
Далі, перебуваючи у вказаному місці та вказаний час, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, постукав у вхідні двері квартири за вищевказаною адресою. Після чого, особа похилого віку - потерпіла ОСОБА_7 , відкривши вхідні двері вказаної квартири, познайомилась з ОСОБА_3 , який під вигаданим приводом, представившись лікарем, шляхом обману проник в приміщення квартири особи похилого віку - потерпілої ОСОБА_7 , де реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, відволік увагу особи похилого віку - потерпілої ОСОБА_7 , та пішов до кухні, де впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є непомітними для потерпілої, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з метою особистої наживи та збагачення, шляхом вільного доступу викрав з гаманця, який знаходився в кухні між сміттєвим відром та стелажем грошові кошти у сумі 20000 грн., які належали особі похилого віку - потерпілій ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_3 утримуючи при собі викрадене майно, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, вийшов з квартири, тим самим з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши особі похилого віку - потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 20000 грн.
Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні при допиті обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину визнав повністю, у скоєному щиро покаявся та пояснив суду, що 28.10.2024 року у денний час у м. Дніпро на перехресті вул. Г. Корольової та пр. П. Калнишевського зустрів незнайомого йому чоловіка похилого віку, якому представився співробітником міської. Після чого прийшовши в квартиру потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , відволік увагу останнього та шляхом вільного доступу взяв зі шкатулки грошові кошти, після чого вийшов з квартири та розпорядився викраденим на власний розсуд. 30.10.2024 року у денний час ОСОБА_3 прийшов до будинку АДРЕСА_4 , підійшовши до квартири АДРЕСА_5 за вищезазначеною адресою постукав у двері, які відчинила ОСОБА_7 . ОСОБА_3 представившись лікарем, зайшов в квартиру і пішовши на кухню, шляхом вільного доступу взяв з гаманця потерпілої грошові кошти, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Від потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 надійшли заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №68-к від 14.02.2025 року, ОСОБА_3 в період інкримінованих йому діянь виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки.
За своїм психічним станом в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 ,який раніше судимий за умисні корисливі злочини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
Враховуючи, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2025 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, та до винесення даного вироку, скоїв інший злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років два місяці.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання призначеним покаранням, покарання, що призначене за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2025 року, остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років два місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Строк відбуття покарання рахувати з дня проголошення вироку у вказаному кримінальному провадженні відповідно до вимог ч.4 ст. 374 КПК України, а саме з 29 квітня 2025 року, зарахувавши в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2025 року, тобто з 16.12.2024 року до 29.04.2025 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_3 накористь держави кошти, витрачені на проведення експертного дослідження у розмірі 1989,75 гривень, 1591, 80 гривень.
Речовий доказ - компакт-диски з відеозаписами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча: ОСОБА_1