Справа № 201/9006/23
Провадження № 2/201/194/2025
29 квітня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого судді Батманової В.В.
при секретарі Дейнега А.М.
за участю представника позивача адвоката Базюкевича Є.В.
представника відповідача адвоката Лисенка С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
03.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В позовній заяві, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.03.2023 було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідно їх віку, а саме по 26180,00 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27.10.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по досягнення дітьми повноліття по 28330,00 гривень на кожну дитини щомісячно, що в подальшому підлягає індексації.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду утворилась заборгованість по виплаті аліментів. Відповідно до розрахунку державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Нечай Л.С. заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2023 становить 822410,23 гривні.
З урахуванням вимог законодавства, в яких чітко визначено, що розмір пені не може перевищувати 100 % заборгованості, повивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 822410,23 гривень та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями, цю справу було розподіллено до розгляду судді Антонюку О.А.
Ухвалою судді Антонюка О.А. від 08 серпня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Відповідачем ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з огляду на наступне.
Судовим наказом від 24 листопада 2023 року Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 23 листопада 2023 року до досягнення дітей повноліття та стягнутий судовий збір.
ОСОБА_1 добровільно не сплачувала аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість та пеня в розмірі 6073,22 гривні, яку ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом та покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою судді Антонюка О.А. від 09 квітня 2024 року об'єднано в одне провадження та розглядаються спільно в одному провадженні позовні вимоги цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою судді Антонюка О.А. від 09 квітня 2024 року заявлено самовідвід та вказана справа згідно протоколу автоматизованого розподілу передана судді Батмановій В.В. ( т.2, а с. 71-74).
Ухвалою судді Батманової В.В. від 07 листопада 2024 року було прийнято до провадження вказану цивільну справу та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні (т. 2 а.с. № 76-77).
ОСОБА_2 скористався правом подачі відзиву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з урахуванням того, що заборгованість по аліментам утворилась не з його вини, позивачем ОСОБА_1 не враховані певні обставини щодо виплати заборгованості, не надано належного обґрунтування розміру заборгованості та пені, державним виконавцем також не додержано норм законодавства щодо виконавчого провадження.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, в задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити, з урахуванням того факту, що судовий наказ від 24.11.2023 було переглянуто відповідно по постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року на відмовлено у ОСОБА_2 у видачі судового наказу.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав свій відзив та наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази за принципами ст. 89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.03.2023 було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідно їх віку, а саме по 26180,00 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27.10.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по досягнення дітьми повноліття по 28330,00 гривень на кожну дитини щомісячно, що в подальшому підлягає індексації.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Відповідно до розрахунку державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Нечай Л.С. заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2023 становить 822410,23 гривні (т. 1 а.с. 113).
На думку позивача за період з 27 жовтня 2022 року по 01 жовтня 2023 року включно, сума неустойки (пені), яка утворилась у зв'язку з несплатою аліментів, складає 822410,23 грн.
Проте суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки сума неустойки (пені) нарахована з 27 жовтня 2022 року, з моменту подання позовної заяви про стягнення аліментів та не може бути врахована судом як належний розрахунок, оскільки рішення по справі набуло законної сили лише 11 липня 2023 року.
Крім того, як вбачається з розрахунку, наданого державним виконавцем, ОСОБА_2 своєчасно сплатив платіж в межах терміну негайного виконання рішення про стягнення аліментів. Також ОСОБА_2 були зроблені певні платежі після набуття рішенням законної сили.
Щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди суд вважає за необхідне зазначити.
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина друга статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Відповідно до ст. 196 СК України позивач має право на стягнення неустойки в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості по аліментам.
Згідно п.22 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 Сімейного Кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.,
Зазначена правова позиція знайшла відображення в Постанові Великої палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.
Аналогічний правовий висновок зробила Велика палата Верховного суду при розгляді справи № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) та ухваленні постанови від 03 квітня 2019 року.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у Постанові від 16.03.2020 у справі № 316/639/18 зробив наступний висновок: відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).
Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: "правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)".
Відповідачем не наведено об'єктивних причин, які перешкоджали йому сплачувати аліменти на утримання дітей своєчасно з дати набуття рішенням законної сили, а саме з 11 липня 2023 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з урахуванням принципів розумності та співмірності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів та підлягає стягненню з ОСОБА_2 пеня у розмірі 121754,82 грн., виходячи з наступного розрахунку:
-липень 2023 року 54832,00 (рішення набуло законної сили 11.07.2023, заборгованість за 20 днів) * 81*1=44413,92 гривень;
-серпень 2023 року 84990,00 *61*1=51843,90 гривень;
-вересень 2023 року 84990,00*30*1=24497,00 гривень.
Щодо зустрічної позовної заяви суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, виходячи з наступного.
Судовим наказом від 24 листопада 2023 року Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 23 листопада 2023 року до досягнення дітей повноліття та стягнутий судовий збір.
Судовий наказ від 24.11.2023 було переглянуто відповідно по постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року на відмовлено у ОСОБА_2 у видачі судового наказу.
Ураховуючи викладене відсутні правові підстави як нарахування заборгованості, так і пені по сплаті аліментів за цим судовим наказом, отже зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що при зверненні до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12,77-81,128,141,259,263-265,268,280-282,352,354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в розмірі 121754 (сто двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири) гривні 82 копійки.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : В.В. Батманова