Справа № 766/2108/21
н/п 2/766/3651/22
28.04.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря Рожок О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні клопотання ОСОБА_1 про стягнення компенсації судових витрат,
ОСОБА_1 подала до суду клопотання про стягнення з ОСОБА_2 судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 6000 грн. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ухвалою від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ухвалою від 02.02.2022 року залишено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації без розгляду за заявою позивача.
Відповідач подала до суду заяву про компенсацію судовий витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача. В своїй заяві просила стягнути з позивача на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Вказала, що позивач заздалегідь пред'явив необгрунтований позов та поведінка ОСОБА_2 при розгляді справи вказує на свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив..
Відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі.
Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи встановлено, що позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (згідно свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Відділом державної реєстрації цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), серія НОМЕР_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_4 ») про захист честі, гідності та ділової репутації залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України за заявою позивача.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.9 ст.141 ЦПК України)
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189св18).
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
При цьому встановлено, що відповідачка при подачі заяви про розподіл судових пов'язаних з розглядом справи, посилається на те, що ОСОБА_2 пред'явив безпідставний позов і у подальшому 01.10.2021 року заявив необгруновані клопотання, а 18.11.2021 року не з'явився в судове засідання, а подав заяву про відкладення розгляду справи та 02.02.2022 року подав заяву про залишення позову без розгляду.
Разом з тим, процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.
Жодних доказів, які вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.
Серед іншого слід зауважити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв'язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, викладене суд не вбачає підстав для задоволення заяви про компенсацію судових витрати, внаслідок необгрунтованих дій позивача, оскільки дійшов висновку про відсутність свідомих, недобросовісних дій позивача, які б свідчили про зловживання процесуальним правом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 142, 257, 260 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про компенсацію судовий витрат - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.І. Рядча