Справа №760/22323/24
2/760/2248/25
23 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 19 листопада 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 864688876 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8Z3W5. Зокрема, 19 листопада 2022 року 21:02:18 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Таким чином, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 10500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
19 листопада 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10500 гривень на її банківську карту № НОМЕР_1 .
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року сторони уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Згідно з п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 221 від 21 березня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23782 гривні 28 копійок.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року - 31 грудня 2022 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним № 864688876 від 19 листопада 2022 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 21 березня 2023 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 221.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 50376 гривень 23 копійки.
17 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 17/07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 17/07/24 від 17 липня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 50376 гривень 23 копійки.
Відповідачем умови договору в повному обсязі не виконуються, у зв'язку з чим загальна заборгованість за кредитним договором становить 50376 гривень 23 копійки, що складається з:
-10499 гривень - сума заборгованості по кредиту;
-39877 гривень 23 копійки - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 864688876 від 19 листопада 2022 року у сумі 50376 гривень 23 копійки.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач копію позовної заяви з додатками отримала, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 19 листопада 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 864688876 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8Z3W5. Зокрема, 19 листопада 2022 року 21:02:18 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Таким чином, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Вбачається, що договір укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 10500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
19 листопада 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10500 гривень на її банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 19 листопада 2022 року.
Зазначене також підтверджується довідкою № 07_1/2024 АТ КБ «ПриватБанк» від 06 серпня 2024 року.
Банком виконано свої зобов'язання договором, а саме надано відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
Відповідачем не виконано умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Вбачається, що між товариством та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року сторони уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Згідно з п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 221 від 21 березня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23782 гривні 28 копійок.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року - 31 грудня 2022 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним № 864688876 від 19 листопада 2022 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 21 березня 2023 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 221.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 50376 гривень 23 копійки.
17 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 17/07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 17/07/24 від 17 липня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 50376 гривень 23 копійки.
Вбачається, що укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 864688876 від 19 листопада 2022 року були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином та є додатком до договору кредиту.
Відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконуються взяті на себе зобов'язання.
Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Сплата прострочених відсотків обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасила суму кредиту за договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем умови договору в повному обсязі не виконуються, у зв'язку з чим загальна заборгованість за кредитним договором становить 50376 гривень 23 копійки, що складається з:
-10499 гривень - сума заборгованості по кредиту;
-39877 гривень 23 копійки - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону.
Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають зазначені суми за кредитним договором.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
26 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 26/07/24-01.
Крім того, у матеріалах справи міститься акт прийому-передачі наданих послуг від 26 липня 2024 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01, додаткова угода № 4 до договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26 липня 2024 року, довіреність від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на адвоката Тараненка А.І., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 251, 252, 256, 258, 261, 512, 526, 533, 554, 559, 625, 651, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтями 1, 3, 4, 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість по кредиту у розмірі 10499 гривень, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 39877 гривень 23 копійки, витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень та судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: