СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8467/25 пр. № 1-кп/759/1244/25
01 травня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12024102080000377 від 29 березня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Кочерів, Радомишльського р-н., Житомирської обл., одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,,
сторони провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 ,
ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за таких обставин.
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 29 березня 2024 року, ОСОБА_7 вирішив отримати національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами категорії «С» та «D», тим самим здобути право на керування такими транспортними засобами. З цією метою, ОСОБА_7 дізнався у свого знайомого номер телефону ОСОБА_8 НОМЕР_1 …580, який може надати консультацію з приводу здачі практичного іспиту на вищевказані категорії транспортних засобів.
Після цього ОСОБА_7 зателефонував на номер ОСОБА_8 НОМЕР_1 …580 та повідомив останнього про свій намір отримати посвідчення водія України на право керування транспортними засобами категорії «С» та «В», шляхом здачі практичного іспиту з водіння, так як у січні та липні 2023 року позитивно склав теоретичні іспити на вищевказані категорії.
Під час вказаної розмови у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення посадовими особами сервісного центру МВС у м. Києві. Задля чого, він, переслідуючи корисливі мотиви, запевнив ОСОБА_9 у тому, що останній не зможе самостійно скласти практичні іспити з керування транспортними засобами категорій «С» та «D» в сервісних центрах МВС у м. Києві, та у зв'язку із наявністю в нього знайомих серед посадових осіб ТСЦ МВС №8041, які уповноважені приймати іспити для отримання права керування транспортними засобами, як осіб, уповноважених на виконання функцій держави, запропонував сприяти успішному складанню іспитів на право керування транспортними засобами вищевказаних категорій, у разі надання ОСОБА_10 неправомірної вигоди йому, ОСОБА_11 , в розмірі 15 000 грн. за одну категорію.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, переслідуючи корисливі мотиви шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами сервісного центру МВС у м. Києві, отримавши згоду від ОСОБА_9 на його сприяння в успішному складанню іспитів на право керування транспортними засобами вищевказаних категорій «С» та «D», ОСОБА_5 у невстановлений слідством день та час, але не пізніше 29.05.2024, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Мрії, 19, зустрівся з ОСОБА_12 та запропонував останньому отримати талон на здачу практичного іспиту на керування транспортним засобом категорії «D» в ТСЦ МВС №8041 за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 20.
У подальшому, 29 травня 2024 року, перебуваючи в ТСЦ МВС №8041 за вказаною адресою, виконуючи надані ОСОБА_13 вказівки, ОСОБА_7 отримав талон на здачу практичного іспиту на керування транспортним засобом категорії «D», на 09 год. 44 хв. 29 травня 2024 року у вказаному сервісному центрів, та будучи впевненим, що без надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 за здійснення ним впливу на прийняття рішення працівниками ТСЦ МВС №8041, уповноваженими приймати іспити для отримання права керування транспортними засобами, він не складе успішно майбутній практичний іспит з водіння, останній зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про дату, час та місце складання вищевказаного іспиту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, запевнивши ОСОБА_9 у наявності особистих зв'язків у ТСЦ та наявності у нього можливості вплинути на його посадових осіб для позитивного складання ним іспитів з отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «D», 29 травня 2024 року, приблизно о 09 год. 00 хв., прибув до ТСЦ МВС №8041 за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 20 та перебуваючи на території вказаного сервісного центру дізнавшись від ОСОБА_9 прізвище екзаменатора ТСЦ а саме «Сікорський», яке було вказано в екзаменаційному білеті, ОСОБА_5 перед початком іспиту звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи з метою впливу на прийняття рішення щодо успішної здачі іспиту на право керування транспортними засобами категорії «D», яка в подальшому під час приймання іспиту ОСОБА_9 на транспортному засобі відповідної категорії, не зважаючи на помилки допущені останнім, повідомила про успішну здачу вищевказаного іспиту та того ж дня ОСОБА_7 отримав у вказаному сервісному центрі нове посвідчення водія на право керування транспортними засобами з категорією «D».
У подальшому, цього ж дня, о 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за позитивне складання ОСОБА_12 іспиту з отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «D», перебуваючи в салоні автобуса, який знаходився на території ТСЦ МВС №8042 за адресою: м. Київ, вул. Мрії, 19, разом із ОСОБА_12 одержав від останнього грошові кошти у сумі 15 000 грн. як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення працівниками ТСЦ МВС №8041, які уповноважені приймати іспити для отримання права керування транспортними засобами, як особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Вказані дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
22 квітня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_13 у присутності захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, до розгляду якої суд невідкладно перейшов.
За даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та кінцевої правової кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_5 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного злочину. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинений ним злочин, а саме у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., та отримана згода обвинуваченого на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана тільки державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив останню затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений, якого підтримав захисник, в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, в обсязі сформульованого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., заявивши, що здатен реально виконати всі взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд шляхом проведення опитування сторін провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_11 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким, дані про його особу, який характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, взірцево виховав старшого сина, який проходить військову службу в умовах воєнного стану, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що усуває сумніви в його осудності. Окремо суд враховує поведінку обвинуваченого після вчиненого і під час судового розгляду, яка наповнена жалем з приводу вчиненого. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_11 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування до бюджету грошових коштів у розмірі неправомірної вигоди. Обставин, що обтяжує покарання, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, на які посилалися і сторони в угоді, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_8 в умовах без ізоляції, призначивши йому узгоджене в угоді покарання за вчинений ним злочин у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 та 615 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 22 квітня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_14 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 22 квітня 2025 року покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
Заходи забезпечення щодо обвинуваченого ОСОБА_8 - скасувати.
Речові докази після набрання вироком законної сили: особисті речі гр-на ОСОБА_15 , які були вилучені в нього під час обшуку житла (ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду від 15 квітня 2025 року ун. № 752/23100/24) - повернути ОСОБА_16 як належному володільцю, скасувавши накладений арешт на ці речі; особисті речі гр-на ОСОБА_8 , який були в нього вилучені під час обшуку житла та робочого місця (ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду від 01 квітня 2025 року ун. № 752/23100/24) - повернути ОСОБА_16 як належному володільцю, скасувавши накладений арешт на ці речі; вилучені під час обшуку документи ТСЦ МВС № 8041 (ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду від 01 квітня 2025 року ун. № 752/23100/24) - зберігати при матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_1