печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17873/25-к
пр. 1-кс-17018/25
23 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62024000000001043 від 21.11.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62024000000001043 від 21.11.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Власник майна, який повідомлявся судом належним чином, в судове засідання не з'явився, причини неявку суду не повідомив.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчими Головного слідчого управляння Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001043 від 21.11.2024, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
25.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Санкція ч. 5 ст. 190 Кримінального Кодексу України, яка інкримінується ОСОБА_4 , передбачає додаткове обов'язкове покарання у вигляді конфіскації майна.
Так, 24.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ), серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти у загальній сумі 23 000 доларів США (20 000 доларів США, 2 400 доларів США, 600 доларів США), які належать підозрюваному ОСОБА_4 .
За обставин кримінального провадження, з урахуванням інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, вказане майно підлягає конфіскації як виду покарання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2025 у справі №757/7761/25-к накладено арешт на вказані грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
В свою чергу, 08.04.2025 за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_8 , слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання, частково скасовано арешт майна, яке було накладеного ухвалою слідчого суддею Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2025 у справі №757/7761/25-к, а саме з грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 2 400 доларів США.
Аналізом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2025 у справі №757/12860/25-к про скасування арешту майна, слід дійти висновку про її незаконність та необґрунтованість, постановлення без об'єктивного з'ясування обставин, що підтверджуються достатніми даними.
Так, 24.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ванній кімнаті виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 20 000 доларів США. Під час вилучення вказаних грошових коштів підозрюваний ОСОБА_4 повідомив присутнім учасникам слідчої дії, що виявлені грошові кошти у сумі 20 000 доларів США є його особистою власністю. Крім того, вказані грошові кошти у сумі 20 000 доларів США на момент виявлення перебували у намоченому стані.
Враховуючи те, що інші грошові кошти у сумі 15 000 доларів США, які є предметом кримінального правопорушення, якими до проведення обшуку протиправно заволодів ОСОБА_4 , відшукані під час обшуку житлового будинку у приміщенні туалетної кімнати в унітазі, та як пояснив сам ОСОБА_4 намагався їх знищити коли побачив працівників правоохоронних органів, які намагаються потрапити на територію домоволодіння, то стан відшуканих грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, а саме намочені грошові купюри, свідчить про те, що вказані кошти ОСОБА_4 також намагався знищити, побачивши працівників правоохоронних органів на території свого домоволодіння.
Вказаний факт свідчить про можливий протиправний спосіб отримання ОСОБА_4 у власність вказаних грошових коштів.
Крім того, під час обшуку, серед іншого, у спальній кімнаті будинку, де мешкають ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2 400 доларів США. Вказані грошові кошти також належать підозрюваному ОСОБА_4 , про що останній повідомив під час обшуку.
Вказані відомості прямо вказують на те, що вилучені під час обшуку грошові кошти у сумах 20 000 доларів США та 2 400 доларів США належать безпосередньо підозрюваному ОСОБА_4 .
З урахуванням вказаних обставин, вилучені під час обшуку грошові кошти у зазначених сумах вже самі по собі не можуть належати ОСОБА_8 .
Крім того, вивченням доводів клопотання адвоката ОСОБА_7 , викладених в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2025 у справі №757/12860/25-к встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.01.2024 громадянкою ОСОБА_8 продано квартиру АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_10 за 2 642 700, 00 гривень. Відповідно до умов вказаного договору розрахунок за купівлю квартири здійснювався у гривневому еквіваленті.
В свою чергу, відсутні будь-які відомості щодо конвертування частини грошових коштів в іноземну валюту (зокрема долари США), що унеможливлює ідентифікувати вилучені грошові кошти у загальній сумі 22 400 доларів США, як такі, що можуть належати ОСОБА_8 .
Також, згідно вищевказаної ухвали, відсутні відомості щодо проходження процедури фінансового моніторингу під час нібито здійснення громадянкою ОСОБА_8 операції з конвертації валюти на вказану суму грошових коштів.
Поряд із цим, проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , жодним чином не підтверджено, що виключає можливість перебування будь-якого майна останньої за вказаною адресою.
Таким чином, належність ОСОБА_8 грошових коштів у сумах 20 000 доларів США та 2 400 доларів США, вилучених під час обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , стороною захисту не підтверджено.
Отже, викладені адвокатом ОСОБА_7 в клопотанні про скасування арешту майна, на основі якого ухвалювалося судове рішення від 08.04.2025 у справі №757/12860/25-к, відомості щодо продажу 31.01.2024 громадянкою ОСОБА_8 квартири ОСОБА_10 за 2 642 700, 00 гривень, а також факт родинних зв'язків ОСОБА_8 з дружиною підозрюваного ОСОБА_6 , не може бути належним підтвердженням тієї обставини, що саме вказані грошові кошти у подальшому були конвертовані у 22 400 доларів США, які зберігались за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та були виявлені та вилучені в ході обшуку 24.12.2024.
Крім того, незважаючи на те, що арешт на вказані грошові кошти було накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що відповідає обставинам кримінального провадження, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2025 у справі №757/12860/25-к про скасування арешту майна підставою для скасування арешту зазначено невідповідність вилучених грошових коштів ст. 98 КПК України як речових доказів, що не відповідає обставинам справи.
Слідчий вказує, що за викладених обставин, виникла необхідність у накладенні арешту на - грошові кошти в сумі 20 000 доларів США та грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які належать на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно, відчужувати та розпоряджатися ним.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1