Справа №:755/7246/25
Провадження №: 2-з/755/91/25
"01" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, особи які вказані як відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, особи які вказані як відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно заявлених вимог заявник просить суд: накласти арешт на 1/4 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається 3 трьох жилих кімнат, загальною площею 61,41 кв. м, житловою площею 44,10 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2560865080000), що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Ця заява подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову та долучені документи, оцінивши наведенні заявником підстави для вжиття заходів забезпечення позову, приходить до наступного.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину квартири, заявник зазначає, що предметом позову, що буде поданий в майбутньому, є: визнати недійсним Договір дарування частини квартири, посвідчений 19.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. за реєстровим №38, відповідно до якого боржник ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) відчужив (подарував) безоплатно своєму синові ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 1/4 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається 3 трьох жилих кімнат, загальною площею 61,41 кв. м, житловою площею 44,10 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2560865080000); скасувати право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 19.01.2022 за номером 46245433.
Разом із тим, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Проте, заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, в разі не задоволення даної заяви про забезпечення позову. Саме лише формальне посилання на те, що ОСОБА_3 має право на відчуження майна, тому приватний виконавець вважає, що це майно буде відчужене до ухвалення судового рішення, що в свою чергу ускладнить чи зробить неможливим виконання судового рішення, достеменно не підтверджує ризики, на які посилається заявник, особливо з урахуванням того, що за доводами заяви ОСОБА_3 є власником спірної частини квартири з 19.01.2022.
При цьому, заявником у заяві про забезпечення позову не вказані на докази, якими підтверджується, що майно, на яке просить накласти арешт, станом на день подачі заяви про забезпечення позову, належить ОСОБА_3 .
Інформація з Державного реєстру речових прав стосовно спірного майна сформована 19 червня 2024 року, тоді як до суду приватний виконавець звернувся у 29 квітня 2025 року, отже наведені в інформації відомості не є актуальними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149, 150, 153, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви, особи які вказані як відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: