Справа № 755/5149/25
Провадження №: 3/755/2550/25
"25" квітня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, безробітної, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України,
ОСОБА_1 , 28 березня 2025 року, приблизно об 11 годині 40 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов?язків по відношенню до своїх малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачено ст.150 Сімейного кодексу України, що виразилось у не створенні належних умов проживання для дітей - у квартирі повна антисанітарія, дитячі речі розкидані, відсутні запаси їжі для дітей.
У судове засідання ОСОБА_1 не з?явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини не явки суд не повідомила, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, копії - акту №59 обстеження умов проживання дитини, паспорта, свідоцтв про народження, рапорт, дійшов наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 статтею 184 КпАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як вбачається з акту №59 обстеження умов проживання дитини від 28.03.2025 року, який міститься у матеріалах адміністративної справи, що у квартирі де мешкають малолітні діти повна антисанітарія, дитячі речі розкидані по квартирі, не створенні належні умови для проживання дітей /а.п.2-3/.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.33 КпАП України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що на неї має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
Також, ч.1 ст.307 КпАП України передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України /ст.308 КпАП України/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 40-?, 184 ч.1, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 /вісімсот п?ятдесят/ гривень 00 копійок.
Згідно з ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачено протягом п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КпАП України, відповідно до ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО