Справа №519/693/25
2-а/519/11/25
30.04.2025 року м.Південне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Барановської З.І., секретаря - Гнатюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 19.03.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №156 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. При винесенні постанови позивач не був присутній, постанову отримав 29.03.2025. Як вбачається із змісту постанови ОСОБА_1 порушив п.10 ст.1 та п.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 п.2, п.3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за повісткою №2484055 від 15.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку. Зазначену повістку ОСОБА_1 не отримував.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши до суду заяву, згідно якої просить адміністративну справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату і час судового засідання, причина неявки суду невідома, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.03.2025 старшим офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол №156 за ч.3 ст.210 КУаАП у відношенні ОСОБА_1 , який 12.03.2025 о 10.00 год. в умовах особливого періоду не виконав вимоги п.10 ст.1 та п.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 п.2, п.3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за повісткою №2484055 від 15.02.2025, направленою по «Укрпошті» з повідомленням до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку.
19.03.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №156 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Як вбачається із змісту постанови ОСОБА_1 порушив п.10 ст.1 та п.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 п.2, п.3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за повісткою №2484055 від 15.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку.
Зазначену постанову ОСОБА_1 отримав особисто 29.03.2025.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
Як зазначено в постанові №156 від 19.03.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в умовах особливого періоду не виконав вимоги п.10 ст.1 та п.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 п.2, п.3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , не з'явився 12.03.2025 о 10.00 год.
Відповідно до п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Також відповідно до п.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Підпункт 2 пункту 1 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», передбачає що прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
Підпункт 3 пункту 1 даної постанови виключено на підставі Постанови КМ №563 від 16.05.2024, тобто на час накладення адміністративного стягнення не був чинний.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт неявки до відповідача 12.03.2025 о 10.00 год. за повісткою.
Отже ствердження про те що ОСОБА_1 12.03.2025 о 10.00 год в умовах особливого періоду не виконав вимоги п.10 ст.1 та п.8 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 п.2, п.3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку, спростовується матеріалами справи та наявними письмовими доказами, а саме у матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 на медичний огляд військово-лікарською комісією, яке датоване саме 12.03.2025 №75, тобто видане ОСОБА_1 в той самий день, коли він згідно протоколу про адміністративне правопорушення не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові №288 про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено, чим підтверджується завчасне вручення виклику ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 12.03.2025 о 10.00 год.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідачем не надані до суду належні та допустимі докази щодо факту порушення позивачем Правил військового обліку, законності винесення спірної постанови, а також правом надання відзиву він не скористався, явку представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У статті 72 КАС України зазначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
Отже, можна дійти висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими, об'єктивними та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже винесена відповідачем постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.9, 210, 247, 251-252, 256, 280 КУпАП, ст.2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №156 від 19.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І. Барановська