Справа №443/1397/24
Провадження №2/443/414/25
іменем України
01 травня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бургарт Т.І. подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 10 000,00 грн щомісячно, починаючи з грудня 2021 року.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо фінансового утримання дітей та забезпечення сім'ї. Впродовж практично всього життя у шлюбі відповідач працював за кордоном, перебуваючи там безперервно, інколи, впродовж кількох років поспіль. При цьому жодної фінансової підтримки сім'ї не надавав, пояснюючи це високою вартістю життя в Європі. Утриманням та вихованням дітей позивачка займалася самостійно, їй допомагали її батьки. У кінці 2021 року відповідач змінив місце проживання та практично не підтримував зв'язків з дітьми та дружиною. Відповідач місцем перебування та вихованням дітей не цікавиться, участі у житті сім'ї не бере. Впродовж тривалого часу відповідач ухиляється від виконання обов'язків щодо забезпечення інтересів своїх дітей, уникає батьківського спілкування з дітьми, фактично самоусунувся не тільки від виховання дітей, але і від їх утримання, не надає будь-які кошти на потреби сім'ї, чим порушує права дітей на належне утримання та достатній рівень життя, а також порушує принцип рівності батьківських обов'язків, переклавши свої обов'язки по утриманні дітей виключно на позивача. Сторони домовилися у грудні 2021 року про добровільну сплату відповідачем аліментів в сумі 6 000 грн в місяць на обох дітей, проте на даний час цих коштів не достатньо для забезпечення двох малолітніх дітей. Визначений у позові розмір аліментів відповідає віку та потребам дітей, адже вони підростають та їх потреби постійно збільшуються. Позивач просить суд присудити аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей за минулий час, починаючи з грудня 2021 року, а саме - з місяця досягнення домовленості з відповідачем щодо способу його участі в утриманні дітей.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.117-119), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивачкою не подано обгрунтування та доказів понесення нею витрат на утримання дітей у розмірі 10 тис.грн щомісяця, який вона визначила у заяві. У позові наведено загальні фрази про те, що діти потребують одягу, продуктів харчування, ліків (при необхідності), витрат на дозвілля. Він передає гроші сину через карточку його друга, коли він попросить, дочку також вітав на її день народження і передав подарунок. Він бажає сплачувати аліменти на утримання дітей, проте розмір аліментів, визначений позивачкою, є завищеним. На час розгляду справи в суді він ніде не працює, не отримує жодних соціальних виплат та, відповідно, не має стабільного доходу, не має у власності нерухомості та земельних ділянок. Він проживає разом з мамою, яка хворіє та потребує догляду. Вимога про стягнення аліментів з грудня 2021 року не ґрунтується на вимогах закону, позивачкою не надано доказів того, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів, але не могла їх одержати у зв'язку з його ухиленням від сплати. Вони в цей час проживали сім'єю. Позовні вимоги визнає частково та погоджується сплачувати аліменти у розмірі по 2 тис грн на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, однак подав до суд відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, просить справу розглядати за його відсутності з урахуванням відзиву та доданих до нього доказів.
Заяви та клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивачки подано заяву про усунення недоліків (а.с.19, 26), клопотання про розгляд справи без участі позивача та задоволення позову в повному обсязі (а.с.46-48).
Відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення (а.с.78-82), заяву про розгляд справи про перегляд заочного рішення за його відсутності та підтримання заяви (а.с.99).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви (а.с.17).
Ухвалою від 16.08.2024 продовжено позивачу строк на усунення недоліків (а.с.22).
Ухвалою від 18.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.31-32).
Ухвалами судового засідання від 10.10.2024, 25.11.2024, 07.01.2025 відкладено розгляд справи (а.с.39, 54, 62).
Ухвалою судового засідання від 10.02.2025 судом постановлено проводити заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.67).
10.02.2025 судом ухвалене заочне рішення (а.с.68-72).
Ухвалою від 11.03.2025 прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду (а.с.94).
Ухвалою судового засідання від 20.03.2025 скасовано заочне рішення від 10.02.2025 та призначено справу до судового розгляду (а.с.102-105).
Ухвалою судового від 29.04.2025 постановлено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.131).
З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 23.06.2007 у Виконавчому комітеті Монастирецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис №11. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ». Ці обставити підтверджуються свідоцтвом про шлюб від 12.11.2024 серії НОМЕР_1 , виданого повторно (а.с.7).
Відповідно до свідоцтв про народження від 12.11.2024, виданих повторно, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі (а.с.6).
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про народження від 25.08.1979 (а.с.126).
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника від 24.02.2025 ОСОБА_2 проживає без реєстрації разом з матір'ю ОСОБА_8 , яка хворіє та потребує догляду за нею. ОСОБА_2 не працевлаштований (а.с.88, 121).
За змістом довідки Корнівського старостинського округу Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 24.02.2025 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 07.03.2025 ОСОБА_2 не має у власності земельних ділянок на території села Корнів Коломийського району Івано-Франківської області, а також іншого зареєстрованого на його ім'я нерухомого майна (а.с.89, 91, 122, 125).
Відповідно до запису №155721316/1 від 28.02.2025 у ОСОБА_2 діагностовано контрактуру суглоба, кисті. Виявлено: рух правої кисті відсутній, чутливість не порушена. Згинання відсутнє, розгинання відсутнє, положення пальців у функціональному напівзігнутому положенні. Захват відсутній. Помірне порушення функції. Порушення функції сухожиль - згиначів прямої кисті (а.с.90, 123).
Згідно із записом №165736253/1 від 07.04.2025 діагностовано контрактуру суглоба, кисті. Виявлено: рух правої кисті відсутній, чутливість не порушена. Згинання відсутнє, розгинання відсутнє, положення пальців у функціональному напівзігнутому положенні. Захват відсутній. Помірне порушення функції (а.с.124).
Медичними записами стосовно ОСОБА_8 встановлено, що у неї діагностовано вади здоров'я та вона потребує стороннього догляду (а.с.127-129).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі - СК України) та Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III)
Так, утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов'язком батьків (стаття 51 Конституції України та стаття 180 СК України)
Відповідно до положень частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 182 СК України).
Згідно з приписами частин1 та 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів..
Відповідно до частини 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 СК України).
Крім цього, суд враховує норми статей 8, 11, 12 ЗУ «Про охорону дитинства» (26 квітня 2001 року № 2402-III), які передбачають право дітей на достатній життєвий рівень, рівність батьків у правах та обов'язках щодо дитини та права, обов'язки і відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом з матір'ю.
Відповідач як батько належним чином не виконує обов'язок щодо утримання своїх дітей.
ОСОБА_2 має вади здоров'я, проживає без реєстрації разом з матір'ю, яка потребує стороннього догляду, не має зареєстрованого на своє ім'я нерухомого майна.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Зважаючи на те, що діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_2 є їхнім батьком і на нього покладено однаковий з ОСОБА_1 обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, тому суд доходить переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надавши оцінку аргументам сторін, суд зазначає, що визначений стороною позивача розмір аліментів (у твердій грошовій сумі 10 000,00 грн на двох дітей), який вона просить стягувати з відповідача щомісячно, з урахуванням встановлених судом обставин справи, є завищеним.
Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я відповідача, а саме: наявність у нього вад здоров'я, які за своїм характером впливають на його працездатність.
Також, суд зважає на відсутність у відповідача зареєстрованого на його ім'я будь якого нерухомого майно.
Водночас, суд відхиляє аргументи відповідача про здійснення догляду за матір'ю, оскільки на підтвердження цього не надано належних та достатніх доказів. Проживання відповідача без реєстрації з матір'ю та наявність у матері потреби в сторонньому догляді не є безумовним свідченням того, що саме відповідач такий догляд надає.
Також, суд зазначає, що не зважаючи на наявність у відповідача вад здоров'я, матеріали справи не містять доказів на підтвердження протипоказань у нього щодо роботи, часткової чи повної непрацездатності, відтак суд критично оцінює відсутність у відповідача місця працевлаштування як аргумент, що впливає на розмір аліментів.
Щодо питання часу, з якого слід присудити аліменти на дітей, суд враховує положення частини 2 статті 191 СК України, якими визначено право суду, а не обов'язок, присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Водночас, реалізація судом цього права кореспондується з належним виконанням позивачем обов'язку щодо подання суду доказів вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливістю їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. Суд зауважує, що матеріали справи не містить жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
Окрім зазначеного, суд при визначенні розміру аліментів також враховує необхідність створення для дітей такого рівня життя, який був би достатнім для їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також позицію відповідача, який частково визнав позов і згідний сплачувати на дітей аліменти по 2 000,00 грн на кожну дитину, тому суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у сумі 6 000,00 грн (по 3 000,00 грн на кожну дитину) та визначивши час, з якого слід присудити аліменти на дітей - від дня пред'явлення позову, тобто з 07.08.2024.
Розподіл між сторонами судових витрат.
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1 211,20 грн).
На підставі статей 150, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 3 000 (три тисячі) грн на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07.08.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 01 травня 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів