Справа №523/3201/25
Провадження №1-кс/523/2216/25
30 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання власника майна ОСОБА_3 «Про скасування арешту майна»
28.04.2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 «Про скасування арешту майна».
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначає, що арешт було накладено на майно, а саме на грошові кошти у розмірі 14 400,00 доларів США, яке належить саме їй, адже вказані кошти вона отримала на підставі угоди при продажі спадкового майна автомобіля ДАФ який належав її батьку. ОСОБА_3 зазначає, що вона не є підозрюваною у справі і вказане вище арештоване майно не може бути конфісковане, тож підстав для арешту майна наразі не має, а арешт накладений слідчим суддею є необґрунтованим.
Прокурор в судове засідання не з'явився подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти скасування арешту.
Згідно ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування ,чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Згідно досліджених письмових доказів, реєстру судових рішень, інформації Д-3 суд, та клопотання, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 накладено арешт на майно із забороною розпорядження, відчуження та користування яке було вилучене під час проведення обшуку 11.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банкноти, ззовні схожі на грошові кошти у сумі 14400 (чотирнадцять тисяч чотириста) доларів США, купюрами номіналом у 100 доларів США, у кількості 144 (сто сорок чотири) купюр, які поміщено до сейф-пакету №800356737; 3 аркуші паперу з персональною інформацією третіх осіб на ім'я
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 включно з переліком належного їм рухомого та нерухомого майна; печатки органів та установ у кількості 26 штук.
При розгляді питання слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси перевірила версію сторони захисту відносно того, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_3 оскільки отриманні нею внаслідок продажу вантажного транспортного засобу, визнавши її вкрай малоймовірною, оскільки матеріали клопотання не містили відомостей про те за яку суму було продано даний автомобіль, а також були відсутні беззаперечні докази того, що вилучені грошові кошти є саме тими, які отриманні від його продажу.
Апеляційний суд погодився з вказаними доводами.
До клопотання яке розглядається, ОСОБА_3 додала платіжні доручення та витяги з руху коштів по її рахунку в банку відповідно до якого вона отримувала від ОСОБА_10 та інших осіб грошові кошти, що підтверджує версією ініціатора клопотання про наявність у неї своїх коштів які їй виплачувались в якості стипендії, оренди та перераховувалися покійним батьком, але це на переконання слідчого судді, не може вплинути на питання зняття арешту з вилучених грошових коштів, адже арешт накладено для можливості конфіскації майна саме ОСОБА_5 .
Щодо пояснень ОСОБА_11 про отримання ОСОБА_3 15 700 доларів США в рахунок сплати за продаж автомобіля ДАФ ФТ 85.380, то вона по-перше пояснення не є доказами у кримінальному провадженні, і вони викликають сумніви, а інформація яка в ньому вказана (сума продажу) зі слів захисника не співпадає з сумою зазначеною в договорі купівлі-продажу який оформлений у відповідному ТСЦ.
Крім того, питання щодо майна яке може бути конфісковане за вироком суду, має вирішуватися саме під час ухвалення вироку, і на переконання слідчого судді на стадії досудового розслідування є передчасним, за винятком очевидної неналежності їх підозрюваному.
Грошові кошти вилучені по місцю проживання підозрюваного ОСОБА_5 , тобто вони фактично перебували у його володінні, отже наразі продовжує існувати обґрунтована презумпція належності вказаних грошових коштів саме підозрюваному ОСОБА_12 , що кореспондує з приписами ст.ст.328, 334 ЦК України відповідно до яких право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином слідчий суддя вважає, що наразі відсутні підстави для скасування арешту з майна, що зумовлює відмову у його задоволенні, а вказане питання має вирішуватися при ухваленні остаточного рішення у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання власника майна ОСОБА_3 «Про скасування арешту майна» - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1