01.05.2025
Справа № 331/1840/25
Провадження № 3/331/782/2025
01 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272379 від 15.03.2025 року слідує, що 15 березня 2025 року о 16 годині 45 хвилин поблизу буд. 52 по вул. Святого Миколая в м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що підтверджується висновком № 1756, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР.
Такі дії ОСОБА_1 за вищевказаним протоколом кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 16.04.2025 року та 01.05.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення на номер мобільного телефону, який зазначений у даній справі, судових повісток в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, що підтверджується довідками про їх доставку (а.с. 16, 18). Крім того, відомості про час та місце розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним.
Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 , проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з'явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен перевірити чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, а під час судового розгляду зобов'язаний з'ясувати питання, передбачені ст. 280 КУпАП: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103).
Так, згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2, 4 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту п. 2 Порядку № 1103 слідує, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Сукупний аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про чітко визначений порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, зміст таких норм вказує на їх імперативний характер без прояву дискреційних повноважень поліцейського як таких, а отже тягнуть за собою обов'язкове виконання водіями, у яких виявлені ознаки відповідного виду сп'яніння, вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в частині проходження огляду за вимогою працівника поліції у встановленому законом порядку з метою подальшого підтвердження чи спростування раніше виявлених ознак, рівно як і вимагають беззаперечне дотримання закріпленої процедури працівниками патрульної поліції при здійснення ними огляду на стан сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами.
Із наведеного слідує, що у випадку виявлення у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп'яніння, у працівника патрульної поліції виникає обов'язок щодо їх повідомлення та роз'яснення водієві. Виконання та дотримання даної норми уповноваженою особою правоохоронної органу є однією з основних умов для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як слідує з відеозапису, який був предметом дослідження суду, 15.03.2025 року о 16 годині 45 хвилин працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням ним вимог Правил дорожнього руху України, а також з метою перевірки документів. В ході спілкування ОСОБА_1 було самостійно порушено питання щодо проходження ним огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, посилаючись на те, що кожного разу після зупинки транспортного засобу під його керуванням працівники патрульної завжди пропонують йому пройти такий огляд, зазначаючи при цьому, що жодних заборонених речовин він не вживає. Окрім того, в ході спілкування та встановлення особи водія, останній неодноразово наголошував на тому, що за необхідності він готовий пройти огляд на стан сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу. На запитання лікаря про те, чи має ОСОБА_1 бажання пройти огляд на стан сп'яніння, останній відповів добровільною згодою, після чого йому було надано ємкість для здачі біоматеріалу. Однак, після здачі ОСОБА_1 біоматеріалу лікар зазначив, що така кількість, а саме половина мірного стаканчика, є недостатньою для проведення огляду. Надалі ОСОБА_1 за вказівкою лікаря утилізував наданий ним біоматеріал та повідомив про те, що чекатиме, оскільки не заперечував проти проходження повного медичного огляду на стан сп'яніння. Разом з тим, через певний час водій повідомив, що він відмовляється від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а тому такі його дії були розцінені працівниками патрульної поліції як порушення вимог п. 2.5 ПДР України (а.с. 12).
Таким чином переглянутим відеозаписом події встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , останній хоч і проявив ініціативу на проходження огляду на стан сп'яніння, однак працівниками поліції не було повідомлено йому про те, чи були виявлені у нього відповідні ознаки сп'яніння, які є передумовою для проходження водієм транспортного засобу такого огляду. Крім того, жодним наявним фрагментом відеозапису також не зафіксовано будь-які висловлювання співробітників поліції про те, що ОСОБА_1 може перебувати у стані сп'яніння, рівно як і не було жодного разу конкретизовано якому виду сп'яніння такі ознаки відповідали б.
Тобто, вказаним відеозаписом в ході судового розгляду встановлено грубе порушення працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 процедури, що передбачена вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Отже, коли провина особи не доведена належними доказами поза розумним сумнівом, то така особа не може бути піддана адміністративному стягненню.
Наявність вказаних грубих порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції неможливо усунути під час розгляду справи по суті.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може бути беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші докази в справі, а саме направлення водія транспортного засобу ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу від 15.03.2025 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1756 від 15.03.2025 року, рапорт працівника поліції від 15.03.2025 року, довідка інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП, посвідчення водія здано на збереження, копія постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2025 року, яка набрала законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення, перебувають у залежності з недотриманням поліцейськими процедури проведення ними огляду на стан сп'яніння, а тому не можуть бути враховані під час судового розгляду справи для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не підтверджена наявними доказами безсумнівно, тому провадження в справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, через відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Л.В. Клименко