308/19652/24
17.04.2025 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю правопорушника - ОСОБА_1 , захисника правопорушника - адвоката Гончарова В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП
24.11.2024 року о 17 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Яноша Араня в с. Ратівці Ужгородського району керував транспортним засобом марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, при цьому від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Зазначив, що працівники поліції його незаконно зупинили, Також, пояснив, що він був згідний їхати на обстеження у медичний заклад, про що повідомив працівнику поліції, однак на відео це не відображено. Вказав, що працівники поліції переслідують його, оскільки постійно намагаються скласти відносно нього протокол. Також зазначив, що відео вибіркове. Їхня розмова не була записана на бодікамеру.
Захисник правопорушника - адвокат Гончаров В.В. у судовому засіданні вказував, що адміністративні матеріли відносно ОСОБА_1 оформлені з порушенням встановленого законодавством порядку та містять суперечливі дані, що зумовлює визнання цих матеріалів і протоколу неналежними доказами, на підставі яких ОСОБА_1 може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Зокрема, посилався на те, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, 24.11.2024 року о 17 год. 50 хв.. Натомість з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського убачається, що поліцейський розпочав спілкування з ОСОБА_1 лише о 18 год. 18 хв., під час якого пропонував пройти медичний огляд на стан сп'яніння протягом 18 год. 19 хв. - 18 год. 20 хв. У зв'язку з чим потрібно визнати, що ОСОБА_1 у цей час не вчиняв таке правопорушення. Також вказував, що у акті огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння відсутні дані про свідків, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, а отже указаний акт складений з порушенням процедури встановленої Інструкцією, тому не може бути визнаний належним доказом у справі. Також посилався на те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису убачається, що такий не є безперервним, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом у справі. Просив суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Також подав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи листа відповіді КНП «Обласний центр з надання психіатричної допомоги м. Берегова» разом долученими висновками, з яких убачається, що кожного разу ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я доставляли саме працівники ВП № 1 і кожного разу у ОСОБА_1 не було виявлено ознак сп'яніння, що на думку захисту свідчить на наявність ознак переслідування та цькування ОСОБА_1 працівниками поліції, а тому цілком обґрунтованою і виправданою є поведінка ОСОБА_1 у вигляді відмови спілкуватися 24.11.2024 року з поліцейським ОСОБА_2 під час наполягань останнього щодо здачі тестів на предмет виявлення стану алкогольного сп'яніння. Просив суд викликати в судове засідання та допитати поліцейського ОСОБА_3 та витребувати повну відоеозйомку фіксування правопорушення.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що під час несення служби 24.11.2024 року ним із напарником близько 17 год. 50 хв. було виявлено автомобіль марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , який під час повороту направо виїхав на зустрічну смугу дороги. Після створення даної аварійної обстановки водій вказаного автомобіля на їх вимогу про зупинку не зреагував та поїхав у сторону с. Ратівці. Через декілька хвилин шляхом переслідування на службовому автомобілі, з включеними проблисковими маячками, вказаний автомобіль марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено по вул. Яноша Араня в с. Ратівці, біля будинку № 18. Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп"яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», або у медичному закладі, на що той відмовився, а саме на неодноразові питання працівників поліції не відповідав, а саме вони зверталися до ОСОБА_1 з проханням про проходження огляду декілька разів, протягом тривалого часу, однак жодної відповіді не отримали. ОСОБА_1 просто мовчав. Зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_1 запис на бодікамеру здійснювався безперервно, у підтвердження чого ним до суду буде подано диск з повним відеозаписом.
Заслухавши пояснення правопорушника та його захисника, допитавши свідка, дослідивши усі наявні матеріали справи, суддя доходить наступного.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (пункт 27) роз'яснив, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, обов'язок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції покладається саме на водія, як особу, що керує транспортним засобом.
В ході розгляду справи судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181248 від 24.11.2024 року та встановлено, що такий складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, і у даному протоколі зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, що проявилося у відмові останнього, при встановленні у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп"яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду підтверджується також дослідженим у судовому засіданні, за участі правопорушника та його захисника, безперервним відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, що долучений 15.04.2025 року до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в ході дослідження якого в судовому засіданні встановлено, що на неодноразову пропозицію патрульного поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не реагував та ігнорував запитання працівників поліції.
Суддя, при винесенні постанови також бере до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181260 від 24.11.2024 року, за результатом розгляду якого суддею Ужгородського міськрайонного суду відповідно до постанови від 24.01.2025 року у справі № 308/19658/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Зазначена постанова від 24.01.2025 року у справі № 308/19658/24 набрала законної сили. Таким чином посилання захисника Решетіна В.С. на неправомірність зупинки ОСОБА_1 та у зв"язку з цим відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставним.
При цьому при розгляді даної справи, суддя також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тобто, вимога п. 2.5 ПДР України про обов"язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не ставиться у залежність від причини зупинки транспортного засобу, а також від кількості того, скільки разів особа була зупинена працівниками поліції раніше, та від результатів проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в минулому.
Також, суддя зазначає, що ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка зафіксована дослідженими в судовому засіданні технічними засобами відеозапису. Наявний у матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є доказом у даній справі, оскільки у цьому ж таки акті вказано, що огляд не проводився.
При цьому, у відповідності до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП наявність двох свідків при проведенні огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стосується лише випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису при безпосередньому проведенні огляду на стан алкогольного сп"яніння.
Що стосується невідповідності часу вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі, то суддя зазначає, що з наданого суду 15.04.2025 року повного відеозапису події убачається, що зупинка ОСОБА_1 відбулася у час зазначений у протоколі. ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння, що зайняло певний проміжок часу, аж до часу вказаного захисником. Разом з тим, з огляду на те, що ОСОБА_1 так і не погодився на проходження огляду, то навіть за наявності такої, похибка у зазначенні часу не має значення для вирішення питання щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також дослідженим у судовому засіданні повним відеозаписом наданим суду 15.04.2025 року спростовуються твердження захисника про недотримання вимог щодо безперевності здійснення поліцейськими відео зйомки.
Зазначені у протоколі та у матеріалах справи обставини також підтвердив у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 .
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суддя у відповідності до положень статей 251 та 252 КУпАП, уважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в судовому засіданні сукупністю зібраних та наданих ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області доказів, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності як кожен окремо так і в сукупності, підтверджується факт того, що водій ОСОБА_1 після встановлення у нього працівниками поліції явних ознак алкогольного сп"яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп"яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд бере до уваги, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю самого правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 23,40-1, 130 ч.1, 251, 252, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя: О.А. Придачук