Справа № 522/6411/25
№ 3/522/2852/25
30 квітня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 1985 року народження не в повному обсязі виконує покладені на неї батьківські обов'язки щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 27.03.2025 року в 17.30 годин, знаходячись а магазині «Сінсей» за адресою: м. Одеса, вул. Генуєзька, 5/2 вчинила крадіжку на суму 1,495 гривень, чим порушила чине законодавство, а саме ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, зазначивши, що вона повністю опікується своєю дитиною, дбає про її здоров'я, фізичний та розумовий розвиток, навчання, повністю забезпечує дитину матеріально, піклується про її харчування тощо.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складені протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує покладені на неї батьківські обов'язки щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 27.03.2025 року в 17.30 годин, знаходячись а магазині «Сінсей» за адресою: м. Одеса, вул. Генуєзька, 5/2 вчинила крадіжку на суму 1,495 гривень, чим порушила чине законодавство, а саме ст. 51 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях: ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Так, під час розгляду справи встановлено, що особою, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, на надані будь-які докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 повністю опікуюсь своєю дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дбаю про її здоров'я, фізичний та розумовий розвиток, навчання, забезпечує дитину матеріально, піклуюсь про її харчування, одяг, взуття, за речі першочергової потреби, а також речі, які необхідні дитині, її статі, що відповідають її віку.
Так, відповідно до змісту характеристики з Одеського ліцею № 122 Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця 7-В класу Одеського ліцею № 122. Має добрий загальний розвиток. У характері учениці домінують такі риси характеру, як доброзичливість, ввічливсть, коректність, чуйність. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки завжди свідомо виконує. ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 . Мати дитини, ОСОБА_1 , контролює відвідування донькою школи і виконання домашніх завдань з навчальних предметів. Також, мати відвідує класні батьківські збори, бере участь у позакласній діяльності класу, які проводяться навчальним закладом. ОСОБА_1 приділяє значну увагу щодо навчання і виховання своєї доньки ОСОБА_2 , опікується її інтересами та успіхами, у тому числі у вихованні, навчанні, а також сприяє її становленню, як здібної, розумної особистості.
Згідно характеристики сімейного лікаря ТОВ «Пространство сімейного здоров'я на Нєдєліна», малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається лікарем ТОВ «Пространство сімейного здоров'я на Нєдєліна» ОСОБА_3 . Мати дитини, ОСОБА_1 , повністю опікується життям та здоров'ям ОСОБА_2 , приходить разом з дитиною на прийоми до лікаря, бере, за необхідності, участь у медичному обстеженні дитини, її лікуванні, купує за відповідними медичними рецептами ліки для підтримки стану здоров'я дитини та/або лікування того чи іншого захворювання. Зарекомендувала себе як добропорядна та відповідальна мати.
Відповідно до характеристики Одеського ліцею «ОСВІТНІ РЕСУРСИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ» № 94 ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА (ЗЕЄВА) ЖАБОТИНСЬКОГО ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, за період роботи в Одеському ліцеї № 94 на посаді вчителя української мови та літератури, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарекомендувала себе сумлінним добропорядним працівником, чуйною людиною. З високою відповідальністю відноситься до своїх професійних обов'язків. Дотримується загальноприйнятих норм поведінки. З оточуючими доброзичлива, спрямована на чітку та плідну взаємодію. За характером відповідальна, врівноважена, працьовита. Користується повагою в колективі, серед учнів та батьків.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 15.04.2025 року, ОСОБА_1 отримує дохід у вигляді заробітної плати.
Окрім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 27.03.2025 року в 17.30 годин, знаходячись а магазині «Сінсей» за адресою: м. Одеса, вул. Генуєзька, 5/2 вчинила крадіжку на суму 1,495 гривень, чим порушила чине законодавство, а саме ст. 51 КУпАП.
Проте, статтею 12 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Станом на 27.03.2025 року ОСОБА_2 було 12 років, тобто вона не досягла шістнадцятирічного віку та не є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Частиною 3 або 4 ст. 184 КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення на дитину, або батьків дитини, якій станом на дату вчинення правопорушення не виповнилось 14 років.
Також, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Натомість, працівники поліції при оформленні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення не долучили до протоколу про адміністративне правопорушення жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у протоколі.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України та передбаченій у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 184, 245, 251, 252, 283, 284, 247 КУпАП, Суд,
Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Коваленко