Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/310/25
Номер проведження 2-а/508/3/25
01 травня 2025 року
Миколаївський районний суд
Одеської області
у складі:
головуючого судді Горобця В.Л.
за участю секретаря Товт Т.В.
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в селищі Миколаївка Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
18 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.12.2024 року В.о. начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено Постанову № 1361 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень.
Про наявність постанови ОСОБА_1 стало відомо від старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) 11.04.2025 року, який надав позивачу завірену копію постанови № 1361 від 27.12.2024 року та повідомив про необхідність стягнення штрафу на корить ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 34000 гривень.
Із постанови № і 361 від 27.12.2024 року вбачається наступне:
29.11.2024року військовозобов 'язаному ОСОБА_1 , першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом направлено повістку №1512428 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 15.12.2024 року.
27.11.2024року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 повернувся поштовий лист, до якого прикріплено довідку оператора поштового зв'язку про неможливість вручення поштового листа ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Ознайомившись зі змістом постанови, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 аби дізнатись, на яку саме адресу відправлялось поштове відправлення із повісткою.
Із повістки №1512428 від 29.11.2024 року вбачається, що вона відправлялась за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач проживає по АДРЕСА_2 .
Позивач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що своєчасно повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 . Адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 .
У позивача збереглась повістка від 03.05.2024 року, яку направляв йому ІНФОРМАЦІЯ_3 , де зазначено адресу позивача: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , тоді викликали для проходження ВЛК.
В травні 2024 року позивач відвідував ІНФОРМАЦІЯ_3 та надав документи про те, що є особою з інвалідністю третьої групи. Окрім того, він одночасно також надав свій номер мобільного телефону. Це свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 володів інформацією про фактичне місце проживання позивача по АДРЕСА_2 .
Отже, позивач не був повідомлений належним чином про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 годину 15.12.2024 року, оскільки повістка №1512428 помилково була відправлена не за місцем, його проживання, а за іншою адресою: АДРЕСА_1 , тому він не міг знати про необхідність прибути в зазначений час.
В телефонному режимі позивачу було повідомлено старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_2 , про необхідність прибути до цього ж відділу 27 грудня 2024 року о 9 годині.
27.12.2024 року о 9 годині 20 хвилинах в селищі Миколаївка офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол № 195 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , де зазначено, зокрема:місце проживання : « АДРЕСА_2 »;місце роботи і посада -«пенсіонер по інвалідності»;суть адміністративного правопорушення: «27 грудня 2024року о 9 год. 20 хв. ОСОБА_1 порушив правила військового обліку в умовах особливого періоду, а саме: не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП» - йому було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та під підпис повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться « о 14 год.00 хв. 30 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет №1.»
Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 14 год.00 хв. 30 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет №1.
Однак, постанова, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень винесена в м. Березівка 27.12.2024 року, тому позивач не міг знати про розгляд даної справи саме 27.12.2024 року.
30.12.2024 року у визначений в протоколі час позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 1, де йому повідомили про відсутність його справи.
Отже, спірна постанова була винесена без повідомлення позивача про перенесений розгляд справи про адміністративне правопорушення в ІНФОРМАЦІЯ_5 саме 27.12.2024 року ( часу розгляду справи в постанові не зазначено ).
Позивачем ОСОБА_1 , також було подано до суду клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження Постанови № 1361 від 27.12.2024 року, відповідно до якої зазначає, що він пропустив строк звернення до суду у зв'язку з тим, що отримав постанову лише 11.04.2025 року. Також йому був необхідний час на ознайомлення із законодавством та отримання правової допомоги щодо підготовки позовної заяви.
Ухвалою суду від 23.04.2025 року було поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали адміністративної справи ( належним чином завірені копії ), на підставі яких ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
28.04.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, у провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває судова справа № 508/310/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.24.04.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) надійшла ухвала про відкриття провадження у судовій справі № 508/310/25 та копія позовної заяви з додатками.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Так, позивач у своєму позові зазначає, що Постановою №1361 від 27.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.. Також, позивач зазначає, що на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не викликався та про дату засідання повідомлений не був. Повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, умислу на порушення правил військового обліку не мав, тому вважає постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 не обгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.З огляду на викладене, вважає за необхідне повідомити суду про наступне.24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Того ж дня в державі було запроваджено воєнний стан та оголошено проведення загальної мобілізації, строк дії яких продовжено і до теперішнього часу.Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.У зв'язку з військовою агресією російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який діє по теперішній час.Указами Президента України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який діяв і на час спірних правовідносин та діє на час розгляду справи.Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року “Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин.Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХП.Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ (Закон № 2232-ХІІ).Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року (Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби.Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.Згідно із ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає:підготовку громадян до військової служби;взяття громадян на військовий облік;прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;проходження військової служби;виконання військового обов'язку в запасі;проходження служби у військовому резерві;дотримання правил військового обліку.Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово- облікових документів , взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.Як зазначено вище, правове регулювання відносин між державою і громадянами України здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232- XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).Загальні правила військового обліку визначені ст. 33 Закону № 2232.Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України , а саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 2022 р. № 1487.Постановою №1361 від 27 грудня 2024 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.Підставою для винесення даної постанови стали матеріали протоколу №195 від 27 грудня 2024 року, складеного уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 у відношенні ОСОБА_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення за ознаками ч. 3 ст.210 КУпАП, а саме порушення абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункту 2 пункту 1 Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пункту 21 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, які зобов'язують призовників, військовозобов'язаних та резервістів прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні збори військовозобов'язаних та резервістів.Обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності викладені у постанові №1361 від 27 грудня 2024 року, тому вважає недоцільним звертати увагу в цілому на перебіг вказаних подій, адже сторони та суд мають постанову у своєму розпорядженні.Насамперед, звертає увагу суду на події, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні позивача.На час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і на цей час, він згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перебував та перебуває у категорії «вільні залишки» і підлягає призову на військову службу за мобілізацією на особливий період до Збройних Сил України.Окрім того, на сьогоднішній час у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів адресою проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 .На момент виклику позивача, він не реалізував своє право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на особливий період як особа з інвалідністю, маючи на це всі законні підстави.Як відомо, на час дії особливого періоду Держава мобілізує всі свої наявні ресурси, в тому числі і людські, для спротиву та здолання збройної агресії та дія будь-яких нормативно-правових актів, прийнятих до настання цього періоду, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.Тому, 29.11.2024 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку №1512428 про необхідність прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09.00 15.12.2004 року для уточнення даних та визначення його призначення на особливий період і направлено її засобами поштового зв'язку за адресою його проживання, зазначеною в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тобто: АДРЕСА_1 .Проте військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказані у повістці час та дату, як і в інший будь- який день, про поважність причин, які б унеможливлювали його прибуття у зазначений у повістці час та дату, ІНФОРМАЦІЯ_7 не повідомив.Лише 27.12.2025 року, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів поліції в порядку ст. 259 КУпАП про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, позивача було доставлено працівниками органів поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 210 КУпАП.Так, згідно приписів абзацу 4 підпункту 2 пункту 41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надіслання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.Також, позивач не виконав обов'язків визначених у п. п. 8 п. 1 Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а саме в семиденний термін не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_7 про зміну персональних даних, зазначених у п. п. 7 та 7-1 Закону України « Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» , а саме про зміну місця проживання, що призвело до направлення повістки за його попередньою адресою проживання.Крім того, звертає увагу суду, що ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснює свою діяльність відповідно Конституції України, Законів України та безпосередньо відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі - Положення № 154).Пунктом 1 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.Відповідно до абзацу 39 пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.Як відомо, 19.05.2024 року набрали чинності зміни до ст. ст. 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.Так, за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період на особу може бути накладено штраф від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 25 500 грн). А за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період може бути накладено штраф на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 25 500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 59 500 грн).Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають право від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.Таким чином, представник відповідача вважає, що Постанова № 1361 від 27.12.2024, по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП стосовно громадянина ОСОБА_1 , винесена тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 у передбаченому чинним законодавством України порядку.У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі № 508/310/25 про адміністративне правопорушення просить відмовити у повному обсязі.
28.04.2025року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли належним чином завірені матеріали адміністративної справи, які стали підставою прийняття Постанови № 1361 від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
01.05.2025 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що доводи представника відповідача викладені у відзиві не заслуговують на увагу. Будь-яких належних доказів на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві, представником відповідача не наведено та до відзиву не долучено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
27.12.2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 195 за ч. 3 ст. 210 КУпАП ( а.с. 17 ).
21.12.2024 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову № 1361 за ст. 210 ч. 3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень ( а.с. 18, 22, 23 ).
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставіЗакону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із абзацами 2 та 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати завикликом районного(об'єднаногорайонного),міського (районногоу місті,об'єднаного міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримки(далі-відповідні районні(міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управлінняабо регіональногооргану Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням сповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відміткипро відмову отримати поштове відправленнячи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відміткипро відмову отриматипоштове відправлення чи день проставлення відміткипро відсутність особи за адресоюзадекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
За вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період передбачено стягнення від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3ст. 210 КУпАП).
Відповідно дост. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період- період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє і на час розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 2,5 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно доположень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах пропротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і на цей час, позивач згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перебував та перебуває у категорії «вільні залишки» і підлягає призову на військову службу за мобілізацією на особливий період до Збройних Сил України.
Окрім того, на сьогоднішній час у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів адресою проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 .
На момент виклику позивача, він не реалізував своє право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на особливий період як особа з інвалідністю, маючи на це всі законні підстави.
Як відомо, на час дії особливого періоду Держава мобілізує всі свої наявні ресурси, в тому числі і людські, для спротиву та здолання збройної агресії та дія будь-яких нормативно-правових актів, прийнятих до настання цього періоду, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
29.11.2024 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку №1512428 про необхідність прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09.00 15.12.2004 року для уточнення даних та визначення його призначення на особливий період і направлено її засобами поштового зв'язку за адресою проживання позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тобто: АДРЕСА_1 .
Проте військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказані у повістці час та дату, як і в інший будь- який день, про поважність причин, які б унеможливлювали його прибуття у зазначений у повістці час та дату, ІНФОРМАЦІЯ_7 не повідомив.
27.12.2024 року, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів поліції в порядку ст. 259 КУпАП про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, позивача було доставлено працівниками органів поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де стосовно нього було складено протокол № 195 від 27.12.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 195 від 27.12.2024 року відносно ОСОБА_1 , останній надав пояснення, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, оскільки перебував на лікуванні у м. Березівка, наміру ухилитися по виклику не мав, ВЛК визнаний непридатним до військової служби. З протоколом ознайомлений 27.12.2024 року під підпис. Крім того в протоколі вказаний час, число, місяць, рік про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме 30.12.2024 року о 14 годині 00 хвилин.
Натомість 27.12.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 винесено постанову № 1361 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, повідомивши позивача про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення під підпис, а саме 30.12.2024 року 14-00 година, а постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП винісши 27.12.2024 року, відповідачем порушено право позивача на справедливий розгляд справи. Це свідчить про упередженість винесення такої постанови, оскільки строк в який позивач мав прибути до відповідача на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, ще не настав.
Крім того, беручи до уваги вимоги ст. 277 КУпАП, позивачем не подано будь-яких заяв відповідачу про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Матеріали справи даних доказів не містять.
Також на спростування доказів позивача, відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
За встановлених обставин, суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності уповноважена посадова особа діяла упереджено у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений законодавством України, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
За положеннями ч. 3 ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обгрунтований та його слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 6-9, 72, 77, 139, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1361 від 27.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнятті постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Горобець В.Л.