Справа № 715/252/25
Провадження № 2/715/193/25
01 травня 2025 року с. Глибока
Глибоцький районний суд Чернiвецької областi в складi:
судді Цуркана В.В.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засiданнi позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спільне майно подружжя, -
В провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебуває вказана справа.
03.03.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 про залучення її у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Представник позивача ОСОБА_3 - Якобишена ТД. В підготовчому судовому засіданні заперечувала проти залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості третьої особи та про прийняття її позовної заяви, посилаючись на те, що предметом заявленого третьою особою позову не збігається з первісним позовом, оскільки третя особа не вимагає вирішення спору у справі № 715/252/25 на свою користь, а просить стягнути на її користь грошові кошти.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та про прийняття її позовної заяви.
ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилася, однак у своїй заяві просила суд розглянути клопотання у її відсутності.
Суд заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 просить залучити її у справі як третю особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. У своїй позовній заяві до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів, ОСОБА_5 просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 кошти в сумі 6 300 000 грн. та судовий збір в сумі 15140 грн. ОСОБА_5 вказує, що земельна ділянка кадастровий номер 7321087900:01:003:2289 придбана за її особисті кошти та в подальшому будівництво житлового будинку загальною площею 222,50 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 також здійснено за її кошти. Зазначає, що вона працює в Італії та отримує офіційні доходи, а ОСОБА_3 за час шлюбу жодного дня не працювала, фінансово покращенню умов проживання сім'ї не допомагала. Та вказує, що оскільки земельна ділянка була придбана за її кошти, житловий будинок зведений також за її рахунок, отже відповідачі повинні повернути їй кошти в розмірі 6 300 000 грн., що по курсу 150000 євро витрачені на їхнє майно.
Предметом спору за позовом позивачки ОСОБА_3 є земельна ділянка кадастровий номер 7321087900:01:003:2289, житловий будинок загальною площею 222,50 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та транспортний засіб «Mercedes - Benz Sprinter 311 CDI», 2010 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Предметом спору за позовом ОСОБА_5 є стягнення грошових коштів в розмірі 6 300 000 грн. Тобто, предмет заявленого третьою особою позову не збігається з первісним позовом, оскільки третя особа не вимагає вирішення спору у справі № 715/252/25 на свою користь, а просить стягнути на її користь грошові кошти.
Таким чином, заявлені у позові ОСОБА_5 , вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 715/252/25 у розумінні статті 52 ЦПК України, а відтак є підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_5 у порядку частини третьої статті 194 ЦПК України. Оскільки, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 (провадження № 12- 13гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Таким чином, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, відповідно до положень статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
В свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто, третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спірне на користь позивача, а на свою користь.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 910/12744/22.
Заявляючи самостійні вимоги щодо предмета спору, такі треті особи тим самим заявляють про наявність у них самостійних прав, відмінних і незалежних від прав сторін. Тому вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не призводить до процесуальної співучасті. Така третя особа займає самостійне процесуальне становище поряд із позивачем і відповідачем, а її інтереси та інтереси первісних сторін протилежні й виключають один одного.
Аналізуючи всі обставини справи, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_5 про залучення її у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та прийняття позовної заяви не підлягає задоволенню.
Слід заначити, що ОСОБА_5 жодним чином не позбавлена права на звернення до суду з окремим позовом.
Керуючись ст. 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та прийняття позовної заяви - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.