Справа № 713/1103/25
Провадження №3/713/534/25
іменем України
29.04.2025 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючий суддя Кибич І.А., за участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., з участю ОСОБА_1 , з участю законного представника потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючої, за ст.173-4 ч.3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАД №655390 від 06.03.2025 року за ст.173-4 ч.3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , вбачається, що в період часу з листопада 2024 року по лютий 2025 року включно, ОСОБА_1 будучи матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є учасником освітнього процесу в приміщенні Долішньошепітського ліцею допустила систематичне здійснення булінгу (цькування) дочкою ОСОБА_3 , що полягало в психологічному насильстві, а саме приниження честі та гідності малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виражалося в словесних образах, приниженнях, принизливих прізвиськ, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_4 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.173-4 ч.3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, показала, що 11 лютого 2025 року між дітьми відбувся конфлікт, після якого її дочка ОСОБА_3 попросила вибачення. До кінця листопада її дочка та ОСОБА_4 перебували у дружніх відносинах, а потім ОСОБА_4 почала наговорювати на її дочку. Зазначила, що про конфлікти між дітьми її ніхто не повідомляв, в школу не викликали. Про образи з боку ОСОБА_4 дізналась від дочки. У грудні 2024 року та у січні 2025 року разом з дочкою виїжджали за межі України, і дочка не була присутня у школі. Просила закрити справу за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 показала, що її дочка ОСОБА_4 жалілась їй, що однокласники її ображають. Спочатку ображали хлопці, казали негарні слова про її зовнішній вигляд, а потім почали ображати і дівчата. Ініціатор образ є ОСОБА_5 . Зазначила, що її дочка була старостою класу, однак за два дні до складання протоколу вибрали іншого старосту класу. Директора школи просила вирішити конфлікт між дітьми.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
З рапорту старшого інспектора-чергового Вижницкого РВП ГУНП в Чернівецькій області Слижука І.В. вбачається, що 06.03.2025 року надійшов рапорт старшого інспектора ЮП СВГ Вижницького РВП капітана поліції Зельської Ю. про те, що при розгляді матеріалів зареєстрованих в ІПНП Вижницького РВП N? 6294 від 13.02.2025 року по зверненню директора Долішньошелітского ліцею ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 жит. с. Долішній Шепіт про те, що до вищевказаного навчального закладу звернулася ОСОБА_2 , що відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 учениці 7 класу відбувається булінг від ОСОБА_7 учениці 7 класу. При здійснені перевірки також було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 здійснила булінг психологічного характеру відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_3 .
З копії заяви ОСОБА_2 від 12.02.2025 року, яка адресована директору Долішньошепітського ліцею вбачається, що ОСОБА_2 просить вжити заходів стосовно шкільного булінгу однокласників, організатором яких зі слів доньки є ОСОБА_8 відносно її дочки
ОСОБА_9 протоколу №2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) Долішньошепітського ліцею Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області від 21 лютого 2025 року вбачається, що комісією визнано факт булінгу (цькування) стосовно
ОСОБА_9 копії висновку комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) у Долішньошепітському ліцеї №70 від 21.02.2025 року вбачається, що на другому засіданні комісії сформовано висновок про те, що факти булінгу (цькування) стосовно ОСОБА_10 зі сторони ОСОБА_8 не підтвердились; проте п'ять членів комісії вважають, що факти булінгу (цькування) стосовно ОСОБА_10 зі сторони учинів 7-го класу підтверджується, а шість членів комісії вважають, що факти булінгу (цькування) стосовно ОСОБА_10 зі сторони учнів 7-го класу не підтверджується і під час голосування утримались.
З копії характеристики ОСОБА_3 , яка видана класним керівником та директором Долішньошепітського ліцею вбачається, що ОСОБА_11 навчається в Долішньошепітському ліцеї з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, цілеспрямована, дисциплінована та уважна учениця. ОСОБА_11 добре опановує навчальний матеріал, проявляє допитливість, працьовитість і відповідальне ставлення до виконання шкільних завдань. Учениця має добре розвинене логічне мислення та високу мотивацію до навчання. Вона завжди відповідально підходить до виконання домашніх завдань, бере активну участь у класних дискусіях і групових проєктах. Учениця виявляє лідерські якості, допомагає однокласникам у навчанні та завжди відкрита до нових знань. Окрім навчальної діяльності, учениця активно бере участь у житті школи та класу. Вона є ініціативною та активною учасницею спортивних заходів. Зокрема брала участь у змаганнях "Пліч-о-пліч" у середній групі серед дівчат із волейболу. Учениця демонструє високу дисциплінованість, витривалість і командний дух. Її працьовитість, відповідальність і спортивний ентузіазм допомагають досягати успіхів у змаганнях та мотивувати однолітків до активного способу життя. ОСОБА_11 має товариський, доброзичливий і щирий характер. Вона легко знаходить спільну мову з однокласниками, поважає вчителів та шкільний колектив. Завжди привітна й готова прийти на допомогу іншим. Вона користується авторитетом серед однокласників, адже проявляє високий рівень відповідальності та толерантності у спілкуванні.
Частиною 1 ст. 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років передбачена адміністративна відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що 11 лютого 2025 року між неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулась суперечка, після якої ОСОБА_3 попросила у однокласниці вибачення, тобто встановлено наявність суперечки, однак вона має поодинокий характер. Систематичних конфліктів між ученицями під час освітнього процесу не доведено.
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №655390 від 06.03.2025 року вбачається, що працівником поліції вказано період часу протягом якого відбувався булінг (цькування) зі сторони неповнолітньої ОСОБА_11 , а саме: з листопада 2024 року по лютий 2025 року.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що в грудні 2024 року та у січні 2025 року разом з дочкою ОСОБА_11 виїжджали за межі України і її дочка участь в освітньому процесі не приймала.
З інформаційної публікації Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної військової адміністрації вбачається, що у 332 школах зимові канікули розпочнуться у період з 21-31 грудня, а у школярів 5 шкіл - з 01 січня 2025 року.
Таким чином в період зимових канікул учні 7 класу Долішньошепітського ліцею перебували на зимових канікулах, освітній процес не проводився.
Долучені до матеріалів справи висновки засідання комісії свідчать про виникнення суперечок між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .
Доказів вчинення булінгу (цькування) саме неповнолітньою ОСОБА_11 відносно своєї однокласниці ОСОБА_10 не додано.
Суд також бере до уваги, що неповнолітня ОСОБА_11 вчинила конфлікт під час знаходження в приміщенні Долішньошепітського ліцею, що виключало можливість матері ОСОБА_1 , виконувати свої батьківські (материнські) обов'язки.
Згідно з п.2 ст.54 Закону України «Про освіту», педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення складають після вчинення необхідних у конкретному випадку процесуальних дій. Протокол про адміністративне правопорушення є підсумковим процесуальним документом, у якому відображено та закріплено дані про особу правопорушника, його права, юридично значущий факт вчинення протиправних дій, а також висновок посадової особи, яка склала протокол про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 173-4КУпАП.
З аналізу вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-4 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, які саме дії були вчинені порушником по відношенню до потерпілої за кожний факт, чи мало діяння систематичний характер, якщо так, то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано беззаперечних доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ч.1ст. 173-4 КУпАП.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 суду не представлено.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.173-4 ч.3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173-4 ч.3, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, Суд,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-4 ч.3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іван КИБИЧ