Справа № 708/296/25
Провадження № 3/708/133/25
01 травня 2025 року м. Чигирин
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О., з участю захисника - адвоката Поліщука А. Ю., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП та
14.03.2025 о 22-02 в м. Чигирині по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка хода, від проходження огляду у встановленому законом порядку на спеціальному приладі виміру алкогольних проміле Алкотест 6810, а також у найближчому медичному закладі пройти освідування відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 під час судового розгляду даної справи свою вину у вчиненні вказаного порушення визнав. Суду пояснив, що він перебував у тверезому стані, разом із ним була жінка, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Проте він розгубився та відмовився від проходження огляду.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук А. Ю. заявив суду клопотання, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_1 є захисником, має статус УБД, численні бойові поранення. Військову службу проходить на посаді водія-санітара, тому просив суд не застосовувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поліщука А. Ю., дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя з'ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи судом встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується:
- даними складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271625 від 14.03.2025;
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 14.03.2025;
- даними рапорту від 14.03.2025, відповідно до якого на спецлінію 102 надійшло повідомлення, що водій автомобіля марки Фольцваген ОСОБА_1 від проходження освідування відмовився;
- даними постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4272432 від 14.03.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.03.2025, відповідно до якого огляд не проведено у зв'язку із відмовою водія;
- даними довідки від 14.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався;
- даними довідки від 14.03.2025 про видане на ім'я ОСОБА_1 посвідчення водія;
- даними оптичних дисків DVD-R, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного в діях ОСОБА_1 встановлено факт відмови від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення суддею не встановлені.
Обставини, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення -не встановлені.
За наслідками розгляду заявленого захисником ОСОБА_1 - адвокатом Поліщуком А. Ю. клопотання суд дійшов таких висновків.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто законодавцем визначено позбавлення спеціального права як обов'язкове додаткове стягнення, яке може не застосовуватися до осіб, яке таке право не набули.
Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом (частина 2).
Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З аналізу наведеного суд дійшов висновку, що чинним законодавством доведений факт керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визнано грубим порушенням порядку користування цим правом і таке порушення є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.
Беручи на себе зобов'язання у частині захисту прав людини, зокрема у частині забезпечення захисту соціально-вразливої категорії населення, а саме осіб з інвалідністю, державою були надані для такої категорії осіб додаткові гарантії, оскільки зазначені особи внаслідок стійкого розладу функцій організму при взаємодії із зовнішнім середовищем можуть бути обмежені у своїй життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити їх соціальний захист.
У частині можливої відповідальності осіб з інвалідністю за вчинені адміністративні правопорушення передбачена можливість не застосовувати стягнення у виді позбавлення спеціального права - права керування транспортними засобами, якщо таким стягненням особи будуть позбавлені можливості переміщуватися, за виключенням вчинення ряду адміністративних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно навіть за умови гарантованого додаткового соціального захисту та обов'язку держави створювати умови для реалізації особами з інвалідністю своїх прав нарівні з іншими громадянами, законодавцем не передбачена можливість збереження таким особам спеціального права за грубе порушення користування ним. Відповідно допущене ОСОБА_1 порушення, навіть з урахуванням наданих на обґрунтування заявленого клопотання письмових доказів, не дає можливості суду застосувати до вказаного порушення аналогію закону для врахування вимог ст. 69 КК України.
За таких обставин заявлене клопотання не підлягає до задоволення.
Ураховуючи наведений аналіз доказів суддя дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черк.обл./тг м. Чигирин/21081300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: казначейство України (ел.адм. подат.), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що:
- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);
- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;
- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;
- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).
Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ