Справа № 712/3550/25
Провадження № 3/712/1243/25
29 квітня 2025року, Соснівський районний суд м. Черкаси в складі суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Рябуха Ю.В., секретар Туз Н., за участі прокурора Лисик М., за участі адвоката Буджерака М., розглянувши матеріали справи відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , працював Перша Черкаська міська гімназія Черкаської міської ради Черкаської області , ІПН НОМЕР_1
у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП,-
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.І ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо призначення на посаду педагога організатора на 1 ставку свого сина ОСОБА_2 , що стало підставою для видачі наказу ( розпорядження) від 09.07.2024 № 95 чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.І ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо переведення свого сина ОСОБА_2 , з посади педагога організатора на посаду керівника гуртка, що стало підставою для видачі наказу (розпорядження) від 02.09.2024 № 142-к чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП. Також, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.І ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо відрядження свого сина ОСОБА_2 до м. Львова для участі в саміті Інтерактивів з 20.12.2024 по 23.12.2024 із збереженням зарплати за місцем роботи, що стало підставою для видачі наказу (розпорядження) від 19.12.2024 № 197-в, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
з посади педагога організатора на посаду керівника гуртка, що стало підставою для видачі наказу (розпорядження) від 02.09.2024 № 142-к чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.І ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо призначення на посаду педагога організатора на 1 ставку свого сина ОСОБА_2 , що стало підставою для видачі наказу (розпорядження) від 09.07.2024 № 95 чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст.172-7 КУпАП. Також, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.І ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо відрядження свого сина ОСОБА_2 до м. Львова для участі в саміті Інтерактивів з 20.12.2024 по 23.12.2024 із збереженням зарплати за місцем роботи, що стало підставою для видачі наказу (розпорядження) від 19.12.2024 № 197-в, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.І ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо переведення свого сина ОСОБА_2 , з посади педагога організатора на посаду керівника гуртка, що стало підставою для видачі наказу (розпорядження) від 02.09.2024 № 142-к чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст.172-7 КУпАП. Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.Пояснив, що ніякого реального конфлікту не було, і що ОСОБА_2 , який є його сином, ніяких переваг та додаткових пільг перед іншими працівниками не мав. Захисник в судовому засіданні також вину свого підзахисного не визнав, пояснив, що дійсно в діях ОСОБА_1 наявний потенційний конфлікт, але реальний конфлікт відсутній, на що надав письмові заперечення. Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення адміністративних правопорушень, та просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі передбаченому ч. 2 ст.172-7 КУпАП, а саме чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800грн. з при значенням додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані з виконаннямтфункції держави або мічсцевого самоврядування. Розглянувши протоколи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку прокурора, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Судом встановлено, що ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушень за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст. 172-7 КУпАП відповідальність настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Згідно ч.2 ст. 172-7 КУпАП відповідальність настає у разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно положень ст.81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з п.п. «а» п.2 ч.І ст.3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права. Одночасно, зазначена категорія посад віднесена до суб'єктів вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та на них розповсюджуються обмеження і обов'язки передбачені ст. 28 Закону. Відповідно до строкового трудового договору від 29.06.2021 укладеного між директором Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ОСОБА_1 , останній призначений на посаду директора Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області на строк дії цього договору, а саме з 01.07.2021 по 30.06.2027 року. Таким чином, ОСОБА_1 є директором Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області та відповідно посадовою особою юридичної особи публічного права. Посадова особа юридичної особи публічного права обіймає посаду, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій. У свою чергу адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). До організаційно-розпорядчих функцій відносяться обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт. Згідно з ст.28 Закону, особи, зазначені у п.п.1, 2 ч.І ст. 3 цього Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Установлено, що: - наказом Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області від 09.07.2024 № 95 ОСОБА_2 призначено на посаду педагога організатора на 1 ставку, з 10.07.2024; - наказом Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області від 02.09.2024 № 142-к ОСОБА_2 переведено з посади педагога організатора на посаду керівника гуртка, з 02.09.2024; - наказом Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області від 19.12.2024 № 197-в ОСОБА_2 відряджено до м. Львова для участі в саміті Інтерактивів з 20.12.2024 по 23.12.2024 із збереженням зарплати за місцем роботи. Накази підписані керівником установи ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Із зазначеного поняття вбачається, що характерною ознакою реального конфлікту інтересів є наявність таких складових як приватний інтерес, службове та представницьке повноваження, суперечність між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до ст. 1 Закону приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» дає чітке тлумачення, що близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати'дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. Установлено, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 18.02.2025 № 00049522017 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_1 01.02.1958 р.н - директора Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області. Відповідно до розділу 3 «Посадові обов'язки» посадової інструкції директора Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області затвердженої протоколом загальних зборів колективу Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області від 30.08.2021 № 1 директор гімназії виконує наступні посадові обов'язки, зокрема:здійснює загальне керівництво всіма напрямами діяльності гімназії у відповідності з її Статутом і законодавством України; здійснює розробку, затвердження і впровадження програм розвитку закладу, освітніх програм, навчальних планів, курсів, дисциплін, річних календарних навчальних графіків, Статуту і правил внутрішнього розпорядку гімназії та інших локальних нормативних актів і навчально-методичних документів; визначає структуру управління гімназією, штатний розпис; планує, координує і контролює педагогічних та інших працівників; здійснює підбір, прийом на роботу і розподіл кадрів; розподіляє посадові обов'язки між заступниками директора, затверджує посадові обов'язки працівників гімназії, створює умови для підвищення їх професійної майстерності; встановлює посадові оклади працівників гімназії в межах власних фінансових засобів з врахуванням обмежень, визначених державними і місцевими нормативами; визначає надбавки і доплати до ставок і посадових окладів працівників гімназії; визначає спільно з органом громадського самоврядування порядок і розмір преміювання працівників гімназії; забезпечує раціональне використання бюджетних асигнувань, а також коштів, які поступають з інших джерел; надає засновнику та громадськості щорічний звіт про поступлення і витрати фінансових і матеріальних засобів тощо. ... Зокрема, ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП встановлена відповідальність за правопорушення пов'язане з корупцією, яке полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП характеризується тим, що вони вчиняються умисно; особа, яка їх вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП достатньо встановити те, що суб'єкт Закону усвідомлював протиправний характер своєї дій чи бездіяльності, передбачав їх шкідливий характер і бажав або свідомо допускав вчинення відповідних протиправних діянь. Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склади правопорушень за ч. ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП є формальними і не передбачають настання будь-яких негативних наслідків, обов'язковими елементами його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто може бути вчинено як у формі бездіяльності (неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів), так і дії (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, або повідомлення пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів). Таким чином, умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та ознайомлений із вимогами Закону про обов'язки, заборони та обмеження, навмисно і протиправно їх порушив. Усвідомлюючи свої обов'язки про необхідність повідомляти про наявність у нього реального конфлікту інтересів та не вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів, свідомо їх не дотримався. Невиконання і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком та результатом її діяння. Дані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Всі вищевказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. На думку суду, приватний інтерес ОСОБА_1 має майновий характер, який зумовлений сімейними стосунками та полягає у підписанні наказу від 19.12.2024 № 197-в про відрядження свого сина ОСОБА_2 до міста Львова для участі в саміті Інтерактивів з 20.12.2024 по 23.12.2024 із збереженням зарплати за місцем роботи; у підписанні наказу від 09.07.2024 № 95 про призначення на посаду педагога організатора на 1 ставку; у підписанні наказу від 02.09.2024 № 142-к про переведення на посаду керівника гуртка, тобто створює сприятливі умови для отримання додаткових матеріальних благ своєму сину, шляхом виплати премії, заробітної плати, додаткових виплат та забезпечувати стабільне матеріальне становище сім'ї. Суддя вважає, що між приватним інтересом директора Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, виникла суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість при прийнятті рішення під час підписання наказів від 19.12.2024 197-в; від 09.07.2024 № 95; від 02.09.2024 № 142-к . Суперечність полягала в тому, що, з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої - директор Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 має здійснювати свої службові повноваження в тому числі щодо підписання наказу, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень. Враховуючи викладене, така суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, у розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів. Факт неповідомлення директора Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів підтверджується листом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради від 07.02.2025 № 133/133-12/01-22. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. На підставі викладеного, приймаючи до уваги обставини вчинених правопорушень, те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, при цьому беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив шість правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, враховуючи також те, що правопорушення, пов'язані з корупцією, несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч.2 ст.172-7 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення останньою нових правопорушень, не застосовуючи до останнього додатковго адміністративного стягнення. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. Керуючись Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», ст.172-7, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст.172-7 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді:
-за ч.1 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок;
-за ч.2 ст.172-7 КУпАП- у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто ) гривень 00 копійок. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн. Відповідно до ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя