Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9402/24
заочне
09 квітня 2025 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого: судді Кондрацької Н.М.
секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що16.05.2017 між АТ «Райффайзен Банк» (кредитодавець та/або АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 , укладено договір № 010/0429/82/0405269. Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору. Відповідно до кредитного договору, банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 16.05.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45 %. Банк належним чином виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку та розмірі передбаченому умовами Кредитного договору.
Разом з тим, 20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0429/82/0405269. У подальшому, 10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №010/0429/82/0405269.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 010/0429/82/0405269 від 16.05.2017, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20546,62 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 8537,43 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12009,19 грн., яку просять стягнути з відповідача на користь позивача, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на правову допомогу у розмірі 9000, 00 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.01.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник ТОВ «Коллект Центр» не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотань про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних їм висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно статтею 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.05.2017 між АТ «Райффайзен Банк» (кредитодавець та/або АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 , укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0429/82/0405269, за умовами якого розмір поточного ліміту кредиту на день укладання договору становить 6100 грн., строк кредиту - 48 місяців, процентна ставка за користування кредитом - 45,0 % річних, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку дії кредитного договору або достроково, та сплатити проценти від суми позики.
Крім того з матеріалів справи встановлено, що 18.02.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 010/0429/82/0405269/81-1/30350 до договору про надання банківських послуг у сфері страхування № 010/0429/82/0405269 від 16.05.2017, відповідно до якої сума поточного ліміту кредиту згідно договору становить 9400,00 грн., строк кредиту, починаючи з дати укладення додаткової угоди - 27 місяців, процентна ставка за користування кредитом - фіксована 36,0 % річних, дата видачі кредиту - 16.052017, дата щомісячного платежу - 20 числа кожного місяця.
АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти у визначеному договором від 16.05.2017 та додатковою угодою від 18.02.2019. Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором в обумовлений сторонами строк не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 13.11.2024 становить 20546,62 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8537,43 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12009,19 грн.
Водночас встановлено, що 20.09.2019 АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0429/82/0405269.
У подальшому, 10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №010/0429/82/0405269..
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, до ТОВ «Коллект Центр» на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором № 010/0429/82/0405269.
На час розгляду справи указаний договір недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором суду не надано.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак у передбачений у договорі строк кредит не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 20546,62 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8537,43 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12009,19 грн., суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення вказаної суми заборгованості з відповідачки на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0475750099 від 19.11.2024.
Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО«Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 232 від 11.10.2024, у якій зазначено надані послуги та їх вартість: надання усної консультації -2 години - 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години н суму 6000 грн.; платіжну інструкцію № 00440640000 від 11.06.2024; витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 08.11.2024 на загальну суму 9000,00 грн.
Оцінюючи в сукупності надані докази, а також беручи до уваги, що відповідачкою до суду не подано відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частиною 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення із відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 509, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ) заборгованість за Договором № 010/0429/82/0405269 від 16.05.2017 у розмірі 20546,62 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн., а всього 31969,02 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 09.04.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька