30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 340/2005/24
адміністративне провадження № К/990/43171/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Коршун А.О.) у справі № 340/2005/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
01.04.2024 ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі також відповідач, Управління), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» № 127 від 22.02.2021(далі також постанова КМУ № 127), починаючи з 01.03.2021 та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» № 118 від 16.02.2022 (далі також постанова КМУ № 118), починаючи з 01.03.2022, та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» № 168 від 24.02.2023 (далі також постанова КМУ № 168), починаючи з 01.03.2023.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву в частині вимоги позову про індексацію пенсії за період до 01.10.2023 повернути ОСОБА_1 .
В частині вимоги позову щодо індексації пенсії з 01.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження (без виклику сторін).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно індексації пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 жовтня 2023 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 і виплатити додаткові кошти, проіндексувавши її з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у 7763,17 грн, що врахували при призначенні пенсії, на 1,11, 1,14, 1,197.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
11.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему "Електронний суд", надійшла касаційна скарга позивача, подана його представником, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 залишити в силі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивачки.
Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-ІV), починаючи з 26.05.2020.
Стверджує, що не було проіндексовано його пенсію відповідно до Постанов КМУ від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 188, від 24.02.2023 № 168.
У зв'язку з чим вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсійних витрат.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що при визначенні розміру заробітної плати для призначення пенсії позивача застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки -7763,17 грн.
На думку відповідача, оскільки для обчислення пенсії позивача застосовано показник заробітної плати, який перевищував показник проіндексованої заробітної плати 5426,60 грн (у 2021 році), 6186,32 грн (у 2022 році) та 7405,03 9 (у 2023 році), тому, враховуючи норми Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 (далі також Порядок № 124), заявник не має права на індексацію середньої заробітної плати з 01.03.2021, з 01.03.2022 та 01.03.2023.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 26 травня 2020 року позивачу виплачують пенсію за віком на пільгових умовах за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач через свого представника звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив, зокрема, здійснити з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197.
Листом від 04.03.2024 № 1100-0304/13492 відповідач повідомив, що для обчислення пенсії позивача враховується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки - 7763,17 грн, а тому він не мав права на індексацію пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача, позивач звернуся до суду з цим позовом.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не здійснив індексацію пенсії позивача, у зв'язку з чим допустив протиправну бездіяльність.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, шо позивачу 26.05.2020 призначено пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн, підвищеної на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17 (з 01 березня 2019 року), 1,11 (з 01 травня 2020 року), 1,11 (з 01 березня 2021 року), 1,14 (01 березня 2022 року) та 1,197 (з 01 березня 2023 року) - 3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав здійснення позивачу індексації пенсії за віком із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,11, 1,14 та 1,197 згідно постанов Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, пункту 5 Порядку № 124, постанови КМУ № 168, за відсутності обґрунтованого висновку Верховного Суду.
У касаційній скарзі позивач, з огляду на підстави звернення з касаційною скаргою, просить Верховний Суд сформувати правову позицію з питання чи підлягають перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією, які призначені відповідно до Закону №1058-IV у 2020-2023 роках, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, та який саме показник потрібно збільшувати при проведені перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією: показник станом на 01 жовтня 2017 року, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019-2023 роках чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим та просить відмовити в задоволенні.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржниці, висловленим у касаційній скарзі та додаткових поясненнях, Верховний Суд виходить з такого.
Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197.
Колегія суддів установила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком № 124.
Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили.
З огляду на це, у пункті 47 постанови від 13.01.2025 Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі № 200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:
« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».
Таким чином, індексація пенсій у 2021-2023 роках повинна проводитись відповідно до Постанов КМУ № 127, № 118, № 168, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 відповідно.
Отже, застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, колегія суддів констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії у 2021- 2023 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача в частині не проведення позивачу індексації та зобов'язання з 01 жовтня 2023 року перерахувати пенсію, проіндексовавши із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14), натомість суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення законодавства, що зумовило скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, тоді як висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
У зв'язку із чим Суд доходить висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції було скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 необхідно скасувати, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 - залишити в силі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року скасувати.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
А.А. Єзеров
Я.О. Берназюк