Справа № 404/4075/25
Номер провадження 2-а/404/57/25
про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 року м. Кропивницький
Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Мохонько В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції Смолянінова Дмитра Сергійовича, Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2025 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції Смолянінова Дмитра Сергійовича, Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
За правилами адміністративного судочинства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 160 КАС України, а також вимогам ст. 161 цього Кодексу.
Зокрема, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій.
Згідно матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.06.2018 року.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, зокрема, з якими позивач звернувся у цій справі.
Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.042020 року у справі № 9901/70/20).
Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону «Про судовий збір» викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 року у справі № 701/589/22, від 11.09.2024 року у справі № 567/79/23.
Враховуючи викладене приходжу до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Із матеріалів справи встановлено, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій.
Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Частина друга ст. 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028 гривень.
За подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою складає 1 211,20 грн.
У відповідності до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
А відтак, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України, зокрема:
- не додано документа про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ч.1 ст. 169, ст. 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції Смолянінова Дмитра Сергійовича, Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу.
Запропонувати ОСОБА_2 в установлений строк подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, сплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. на р/р UA718999980313101206000011568; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: ( судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Фортечний районний суд міста Кропивницького, надавши суду оригінал квитанції.
В разі невиконання вказаних вимог даний позов буде повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.
Суддя
Фортечного районного суду
міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО