30 квітня 2025 року
м. Київ
справа №420/30034/24
адміністративне провадження № К/990/15323/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів - Уханенка С.А., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №420/30034/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31 серпня 2024 року № 2283 "Про заходи дисциплінарного впливу" в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та у зв'язку з прийняттям наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31 серпня 2024 року № 2283 "Про заходи дисциплінарного впливу";
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково:
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн;
- у задоволені решти вимог заяви відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, невиплаченого ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та дії наказу від 31 серпня 2024 року №2283 "Про заходи дисциплінарного впливу" по день винесення судового рішення.
У цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, невиплаченого ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та дії наказу від 31 серпня 2024 року №2283 "Про заходи дисциплінарного впливу" по день винесення судового рішення задоволено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене йому під час проведення службового розслідування та дії наказу від 31 серпня 2024 року №2283 «Про заходи дисциплінарного впливу» по день винесення судового рішення, у вигляді премії та додаткової винагороди за період з 15 липня 2024 року по 12 серпня 2024 року у розмірі 24 863,73 грн.
У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року залишено без змін.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року скасовано.
Прийнято у справі нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково:
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн;
- у задоволені решти вимог заяви відмовлено.
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив суд ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року заяву позивача задоволено частково.
Прийнято у справі №420/30034/24 додаткову постанову, якою здійснено розподіл судових витрат.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
11 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №420/30034/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме:
- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143);
- у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143);
- якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Отже, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове рішення, вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішення по суті спору.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи, що додаткова постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у цій справі з моменту її ухвалення стала невід'ємною частиною основного судового рішення, ухваленого у справі незначної складності, а скаржником не обґрунтовано виключного випадку, який допускає можливість касаційного перегляду судового рішення, ухваленого у справі незначної складності, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Суд також звертає увагу на те, що ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №420/30034/24.
Керуючись статтями 252, 328, 333, КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №420/30034/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська С.А. Уханенко М.І. Смокович