29 квітня 2025 року
м. Київ
справа №420/16480/24
адміністративне провадження №К/990/15389/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Національного банку України на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі № 420/16480/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» звернулося до суду з позовом до Національного банку України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України №21/2160-рк від 27 листопада 2023 року про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
- зобов'язати Національний банк України прийняти рішення, яким поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на:
- надання послуг з факторингу, надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, видані згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21 лютого 2017 року №346;
- провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання гарантій, видану згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21 лютого 2017 року №346 та переоформлену відповідно до абзацу четвертого пункту 10 розділу ІІ Закону України від 12 вересня 2019 року №79-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг";
- торгівлю валютними цінностями, видану відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26 березня 2021 року №26 «Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензій на торгівлю валютними цінностями» (початок дії 24 травня 2021 року);
- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 08 грудня 2023 року про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» з Державного реєстру фінансових установ;
- зобов'язати Національний банк України прийняти рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до Державного реєстру фінансових установ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП».
Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №420/16480/24, залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у даній справі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як підставу касаційного оскарження позивач вказує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 420/31415/23 та від 05.03.2025 у справі № 320/13809/23 щодо застосування до спірних правовідносин норм права, що регулюють порядок здійснення ліцензійної діяльності та вимог у сфері ліцензування до власників істотної участі у небанківських фінансових установах як визначальних для самої можливості ведення діяльності з надання фінансових послуг та щодо повноважень Національного банку здійснювати оцінку майнового стану власників істотної участі за результатами розгляду та аналізу поданих небанківськими фінансовими установами документів, що стосуються аналогічних правовідносин.
Також, у касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- статті 2 та частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з якими фінансові установи в Україні діють відповідно до даного закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.
- пункту 6 Постанови № 177 щодо можливості застосування іншої дати для визначення величини власного капіталу фінансової установи ніж кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів та/або критеріїв чи обставин, за яких Національний банк має повноваження самостійно визначати дату, станом на яку здійснювати визначення величини власного капіталу фінансової установи для встановлення відповідності майнового стану власника істотної участі у такій фінансовій установі;
- підпункту 1 пункту 6 Постанови № 177, пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, пункту 482 Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2023 № 199 (далі - Положення № 199) щодо можливості врахування Національним банком корпоративних прав власника істотної участі у небанківській фінансовій установі при аналізі питання щодо відповідності власника істотної участі вимогам щодо майнового стану;
- пункту 7 Постанови № 177 щодо порядку розгляду Національним банком документів, наданих власниками істотної участі у фінансовій установі та повноважень Національного банку у разі невідповідності майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пункту 6 Постанови № 177 прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи.
- частини першої статті 35 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» щодо моменту набуття юридичною особою права на здійснення діяльності з надання певних фінансових послуг - після отримання ліцензії;
- статті 36 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» щодо необхідності юридичної особи звернутися до Національного банку для отримання ліцензії та обов'язку заявника подати до Національного банку України всі документи та інформацію, визначені цією статтею.
- пункту 543 Положення № 199 щодо моменту, з якого заявник отримує право на здійснення діяльності з надання фінансових послуг - із дня прийняття рішення про видачу ліцензії та внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ.
- пункту 41 глави 3 розділу ІІ Положення № 199, яким передбачено вимоги, яким повинна відповідати юридична особа, яка має намір здійснювати/здійснює діяльність.
- пункту 6 Постанови № 177 щодо можливості застосування іншої дати для визначення величини власного капіталу фінансової установи ніж кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів та/або критеріїв чи обставин, за яких Національний банк має повноваження самостійно визначати дату, станом на яку здійснювати визначення величини власного капіталу позивача для встановлення відповідності майнового стану власника істотної участі у фінансовій установі; можливості врахування корпоративних прав власника істотної участі у небанківській фінансовій установі при аналізі питання щодо відповідності власника істотної участі вимогам щодо майнового стану з огляду на положення пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153 та пункту 482 Положення № 199.
- пункту 7 Постанови № 177 щодо порядку розгляду Національним банком документів, наданих власниками істотної участі у фінансовій установі та повноважень Національного банку на прийняття рішення про невідповідність майнового стану вимогам, встановленим пунктом 6 Постанови № 177.
Наведені скаржником у касаційній скарзі аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі № 420/16480/24.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою Національного банку України на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі № 420/16480/24.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/16480/24.
Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій