30 квітня 2025 року
м. Київ
справа №240/5966/24
адміністративне провадження № К/990/17588/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №240/5966/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 08 вересня 2022 року по 22 січня 2024 року належних сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток у зв'язку із звільненням з військової служби та одноразову грошову допомогу при звільненні, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-ІХ від 02 грудня 2021 року станом на 01 січня 2022 року, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-ІХ від 03 листопада 2022 року станом на 01 січня 2023 року, «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 08 вересня 2022 року по 22 січня 2024 року належних сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток у зв'язку із звільненням з військової служби та одноразову грошову допомогу при звільненні, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-ІХ від 02 грудня 2021 року станом на 01 січня 2022 року, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-ІХ від 03 листопада 2022 року станом на 01 січня 2023 року, «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 № 3460-ІХ з урахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08 вересня 2022 року по 22 січня 2024 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08 вересня 2022 року по 22 січня 2024 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань без урахуванням індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні та грошову допомогу для оздоровлення за 2022, 2023 роки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексацію, ураховуючи раніше виплачені суми;
- визнати протиправною дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 08 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 08 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток у зв'язку із звільненням з військової служби та одноразову грошову допомогу при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога при звільненні та грошові допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 рік, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік індексації грошового забезпечення;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , щодо невключення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислено розмір грошової компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток і зобов'язання доплатити суми такої компенсації.
Прийнято у цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- в іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року залишено без змін.
25 квітня 2025 року до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №240/5966/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 з 08 вересня 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та наказом командира від 22 січня 2024 року №22 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 22 січня 2024 року.
Відомостей про те, що позивач є особою, що проходить військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №240/5966/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович