Ухвала від 30.04.2025 по справі 216/8804/24

УХВАЛА

30 квітня 2025 року

м. Київ

справа №216/8804/24

адміністративне провадження № К/990/17032/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №216/8804/24 за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - повернуто позивачу.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетрвоської області від 03 лютого 2025 року в адміністративній справі №216/8804/24 повернуто заявнику.

17 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №216/8804/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у частині оскарження ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року не було переглянуто судом апеляційної інстанції, а тому вона не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року у справі №216/8804/24, слід відмовити.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скаржник також оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року про повернення апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Повертаючи апеляційну скаргу, Суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України.

Залишаючи позовну заяву без руху суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач в цій справі не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання позивача на пункт 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що приписи пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані в цій справі, адже предметом оскарження в даному випадку виступає постанова у справі про адміністративне правопорушення і позивач не заявляв позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

При цьому, посилання позивача на приписи на частину четверту статті 288 КУпАП, як на підставу для звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції також не прийняв з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, суд дійшов висновку що особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон №3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

Відтак, позивач як особа, що оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.

В ухвалі про залишення скарги без руху, суд апеляційної інстанції надав скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до поштового повідомлення в матеріалах справи, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржником 28 лютого 2025 року. Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 10 березня 2025 року.

Проте, станом на 11 березня 2025 року скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року у справі №216/8804/24 необхідно повернути скаржнику.

Згідно з частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.

При цьому, Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №216/8804/24 за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко

Попередній документ
126999948
Наступний документ
126999950
Інформація про рішення:
№ рішення: 126999949
№ справи: 216/8804/24
Дата рішення: 30.04.2025
Дата публікації: 02.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.03.2025)
Дата надходження: 05.03.2025
Предмет позову: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі