Справа № 620/9175/23 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
30 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
представника позивача - Дзісь А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 16.05.2023.
06.05.2024 позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили втім відповідач ухиляється від його виконання рішення. Зазначає, що станом на день подання даної заяви рішення суду не виконано, що є порушенням приписів законодавства, а також порушує права позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 620/9175/23.
21.06.2024 на адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в прийнятті звіту та встановлений новий строк для його подання. Суд, дослідивши звіт, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, дійшов висновку про відсутність доказів повного виконання рішення суду й не знайшов вмотивованих підстав для проведення боржником обрахунку доплати за понаднормовий стаж із середньомісячного заробітку в сумі 2222,48 грн, а не заробітку з якого проведений розрахунок пенсії за віком, а саме 6947,92 грн.
У встановлений судом строк відповідач звіт не подав.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 620/9175/23 - 15 днів з дати отримання копії даної ухвали.
31.12.2024 на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду.
16.01.2025 на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №620/9175/23, у якому відповідач зазначає про виконання судового рішення в межах норм законодавства та покладених зобов'язань.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №620/9175/23.
Позиція суду мотивована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено обрахунок доплати за понаднормовий стаж позивача із застосуванням показника середньомісячного заробітку для обчислення доплати за понаднормовий стаж у розмірі 6947,92 грн.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 скасувати та направити на продовження розгляду справи в суд першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач подав звіт щодо виконання рішення суду від 19.09.2023 та згідно розрахунків вбачається, що починаючи з 16.05.2023 доплату за понаднормовий стаж перераховано та вона склала 486,35 грн (6947,92*7 %).
Із вказаним перерахунком позивач погоджується, однак з 01.04.2024 позивачу перераховано пенсію виходячи із 30 років страхового стажу, а також середньомісячний заробіток становить 7500,97 грн з урахуванням проведеної індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185.
Однак, з поданого звіту вбачається, що доплата за понаднормовий стаж починаючи з 01.04.2024 становить 113 грн (2262,82*5 %), що є протиправним. Рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, тобто, розмір доплати за понаднормовий стаж починаючи з 01.04.2024 має становити 750,097 грн.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 та 03.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.04.2025 о 11:40 год.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, а Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 16.05.2023.
Суд вказав, що визначивши відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення основного розміру пенсії ОСОБА_1 середньомісячний заробіток у розмірі 6947,92 грн пенсійний орган повинен був взяти його і при визначенні розміру пенсії під час перерахунку на виконання рішення суду від 19.09.2023 та нарахуванні доплати до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з фактичних обставин справи, відповідні розрахунки відповідачем проведено, обрахунок доплати за понаднормовий стаж позивача визначено із застосуванням показника середньомісячного заробітку для обчислення доплати за понаднормовий стаж у розмірі 6947,92 грн, що дало підстави суду першої інстанції дійти висновку про належне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 620/9175/23.
Апелянт зазначає, що із вказаним перерахунком він погоджується, однак з 01.04.2024 позивачу перераховано пенсію виходячи із 30 років страхового стажу, а також середньомісячний заробіток становить 7500,97 грн з урахуванням проведеної індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185.
Вважає, що розмір доплати за понаднормовий стаж починаючи з 01.04.2024 має становити 750,097 грн.
У контексті наведеного судова колегія враховує наступне.
Як вбачається зі звіту про виконання судового рішення від 31.12.2024, 05.04.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з добавленням страхового стажу за період роботи з 2011 року по лютий 2014 року.
На підставі відповідної заяви, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу відповідно до норм чинного законодавства на момент звернення за перерахунком пенсії.
Таким чином колегія суддів зауважує, що відповідач виконав зазначене вище рішення суду у цій справі перерахувавши пенсію позивачу з 16.05.2023.
Натомість, доводи позивача у апеляційній скарзі зводяться до того, що відповідач після виконання вказаного вище рішення суду у цій справі, а саме після перерахунку пенсії з 01.04.2024 у зв'язку з проведенням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, обмежив належну позивачу до виплати пенсію.
Поряд із цим, дані обставини виходять за межі вирішеного в справі № 620/9175/23 предмету та підстав позову, відповідно, правова оцінка судом їм не надана та не може надаватися в порядку судового контролю.
Водночас, може бути предметом самостійного судового оскарження в загальному позовному порядку.
Колегія суддів наголошує на тому, що судовий контроль допускається лише в частині та обсязі резолютивної частини рішення суду, яке підлягає виконанню, при цьому, на даній стадії, не допускається доповнення/зміна/розширення рішення суду та його зобов'язальної частини.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з частиною 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 321, 322, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2025 року
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина