01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.
29 квітня 2025 року Справа № 320/29123/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України протиправними, щодо відмови в підготуванні та направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та всіх необхідних документів;
- зобов?язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та всіх необхідних документів.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час звільнення Позивача зі служби в органах внутрішніх справ України та на час звернення останнього із заявою до Відповідача щодо направлення до пенсійного органу необхідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ діяла редакція п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ, згідно якої право на пенсію за вислугу років мали особи в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності у нихтрудового стажу (страхового стажу) 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
При цьому суд зазначив, що саме Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України наділений функціями та повноваженнями щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, стверджуючи, що застосуванню підлягає Закон в редакції, чинній на момент виникнення права на призначення пенсії, а не в редакції, чинній на момент призначення пенсії.
При цьому Апелянт зазначає, що протягом певного періоду часу існували положення статті, згідно з якими військовослужбовець міг звільнитися зі служби і раніше, але при досягненні ним 45-річного віку йому могла бути призначена пенсія за вислугу років при наявності інших обов?язкових показників.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.02.2015 у справі №21-630a14 та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №539/3872/14-а, від 28.05.2019 у справі №404/8137/13-а та від 17.06.2020 у справі №554/2032/17.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 та від 12.03.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Також Відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.12.2024 у справі №280/1070/24.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням 30.12.2009, вислуга років станом на момент звільнення становила 17 років 9 місяців 5 днів.
У травні 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» (далі - ДУ «ТМО МВС України по м. Києву») із заявою про оформлення документів та направлення їх до МВС України для подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» листом від 22.05.2023 № 33/31/1- 491 роз'яснила представнику позивача про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії згідно ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
У подальшому, листом від 03.07.2023 № 33/31/4-614 ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України направлено для вивчення та, за наявності підстав, подальшого направлення до пенсійного органу документів ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених пунктом «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
За результатом розгляду документів ОСОБА_1 . Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України надано відповідь щодо відсутності права на призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ та повернуто їх без реалізації до ДУ «ТМО МВС України по м. Києву».
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у підготовці та направленні вищевказаних документів за належністю, протиправною, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
8. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 48 Закону № 2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дата їх відправлення.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 3-1).
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.09.2018 року № 760 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань (далі Інструкція).
Згідно з п. 1 Розділу І Інструкції ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України, та Національній гвардії України роботи з: 1) оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262.
Уповноважені структурні підрозділи визначені МВС, структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів (п. 3 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції, Уповноважені структурні підрозділи:
1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком.
Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;
2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;
3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;
4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу).
Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється;
5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;
6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
Згідно з наказом МВС України від 18.04.2022 №219 внесено зміни до підп. 1 п. 1 наказу МВС «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 25.02.2019 №129, визначивши таким органом Департамент пенсійних питань та соціального захисту.
Згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ( далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до п. "б" статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час звільнення Позивача зі служби в органах внутрішніх справ України) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04 липня 2002 року № 51-IV внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема до пункту «б» статті 12, згідно яких право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року № 3591-IV, який набрав чинності 29 квітня 2006 року, було внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінено назву цього Закону, зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями. Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема пункт «б» цієї статті передбачав, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Висновки суду апеляційної інстанції.
9. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що з 31.07.2002 по 29.04.2006 норма пункту «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ діяла в редакції, згідно з якої особа могла звільнитися зі служби і раніше, але при досягненні нею 45-річного віку їй могла бути призначена пенсія за вислугу років при наявності інших обов'язкових показників.
10. Водночас, станом на день звільнення Апелянта зі служби в органах внутрішніх справ України (30.12.2009) та на час звернення останнього із заявою до Відповідача щодо направлення до пенсійного органу необхідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (10.03.2023) діяла редакція п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ, згідно якої право на пенсію за вислугу років мали особи в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності у них трудового стажу (страхового стажу) 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
11. Як правильно встановив суд першої інстанції, станом на день звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ України, він не досягнув 45 років та не мав 25 років трудового стажу (страхового стажу).
12. Більш того, апеляційний суд відзначає, що станом на день досягнення Апелянтом 45-річного віку (ІНФОРМАЦІЯ_1) положення п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ також діяли у зазначеній вище редакції, тобто була незмінна як станом на момент виникнення права на призначення пенсії, так і станом момент призначення пенсії.
13. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає помилковим та не приймає до уваги посилання Апелянта на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.02.2015 у справі №21-630a14 та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №539/3872/14-а, від 28.05.2019 у справі №404/8137/13-а та від 17.06.2020 у справі №554/2032/17.
14. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
15. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
16. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
17. Враховуючи зазначене вище, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року- без змін.
18. Розподіл судових витрат.
Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 квітня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев