Справа № 320/44569/23 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
30 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" до Київської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
02 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000025/2 від 24.02.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2023/000016 від 24.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №23UA10021065072707 від 13.02.2023, у якій митну вартість товару визначено за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості надано належні та достатні документи, які підтверджують усі складові митної вартості. Разом з цим, відповідачем належним чином не обґрунтовано причин витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, а також оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. У рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів. Також відповідач не довів неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте рішення про коригування митної вартості товарів містить всі необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 55 МК України та Правилами заповнення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року та від 04 лютого 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Київської митниці, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" додаткові докази по справі. Встановлено строк для подання витребуваних документів 15 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Продовжено строк розгляду справи на розумний термін.
24 березня 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
16 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року, позивачем подано належним чином завірений переклад усіх документів, що подавалися до Київської митниці в цілях митного оформлення товарів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ФЛАГМАН СІФУД» (Покупець) та HUAZHOU XINHAI AQUATIC PRODUCTS CO. LTD (Продавець) укладено контракт № 01072019/3 від 01.07.2019 згідно із п. 1.2. якого Продавець продає, а Покупець купує свіжозаморожену і охолоджену рибу різних видів, морепродукти та інші продукти харчування (Товар).
Відповідно до п. 2.1. Контракту вид, кількість, ціна і вартість Товару узгоджуються між Продавцем і Покупцем і фіксуються в Інвойсі, із зазначенням номера та дати цього Контракту та реквізитів Продавця і Покупця, який оформляється на кожну окрему поставку.
Пунктом 2.2. Контракту передбачено, що у вартість товару входить тара і упаковка. Тара не зворотна.
Згідно із п. 5.2. на кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи інвойс; товарно-транспортну накладну (CMR, B/L, AWB), сертифікат походження, ветеринарний міжнародного зразка, сертифікат якості, пакувальний лист.
Пунктом 6.1. Контракту передбачено, що умови поставки за цим Контрактом обумовлюються Сторонами для кожної окремої партії і фіксуються в Інвойсах, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010.
В інвойсі № AF2201 від 14.12.2022 до Контракту визначено наступний Товар та його характеристики: креветки Ваннамей (Penaeus Vannamei) аквакультура, сирі, морожені, без голови в панцирі, без додання спецій, приправ, консервантів та інших харчових добавок, без первинної упаковки, 30% глазур, розміри: 16/20 шт/фунт, чиста вага нетто 16 000 кг., 21/25 шт/фунт чиста вага нетто 4 000 кг.; в інвойсі № AF2202 від 15.12.2022 до Контракту визначено наступний Товар та його характеристики: креветки Ваннамей (Litopenaeus Vannamei), аквакультура, варені, морожені чищені з хвостом, без додання спецій, приправ, консервантів та інших харчових добавок, без первинної упаковки, 30% глазур, коробка вагою 5 кг нетто, розміри: 31/40 шт/фунт, чиста ваги нетто - 16 005 кг, 41/50 т/фунт, чиста вага нетто 3 995 кг.
Інвойсами передбачено, що поставка Товару здійснюється згідно умов CIF Клайпеда (Литва); оплата за Товар здійснюється на умовах: 40% передоплата, 60% після отримання сканованих копій товаросупровідних документів; ціна Товару 273 600,75 доларів США (USD).
Між позивачем, в якості замовника, та ФОП ОСОБА_1 , в якості виконавця укладено договір № 061222 від 06.12.2022, у відповідності до якого сторони домовились, і виконавець здійснив перевезення за маршрутом Клайпеда, Литва ПП Ягодин смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 152 автомобілями (державні номерні знаки АС9002ET, AC4902XF) Товар згідно інвойсу № AF2201 від 14.12.2022. Загальна вартість послуг - 50 000 грн.
Також, між позивачем, в якості замовника, та ФОП ОСОБА_2 , в якості виконавця укладено договір № 060223 від 06.02.2023, у відповідності до якого сторони домовились, і виконавець здійснив перевезення за маршрутом Клайпеда, Литва ПП Ягодин смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 152 автомобілями (державні номерні знаки НОМЕР_1 , СВ4545XP) Товар згідно інвойсу № АF2202 від 15.12.2022. Загальна вартість послуг - 50 000 грн.
Згідно міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) б/н від 06.02.2023, б/п від 07.02.2023 на загальну суму 237 600,75 доларів США (USD) з Клайпеди (Литва) привезено Товар на загальну суму 237 600,75 доларів США (USD).
З метою митного оформлення ввезеного товару позивач подав електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №23UA10021065072707 від 13.02.2023, у якій задекларував митну вартість товару, зазначеного у інвойсах № AF2201 від 14.12.2022 та № АР2202 від 15.12.2022, за основним методом.
На підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення також були подані копії наступних документів: пакувальних листів № AF2201 від 14.12.2022, № АР2202 від 15.12.2022; рахунків-проформ № AF2201 від 14.12.2022, № АР2202 від 15.12.2022; рахунків-фактур (інвойсів) № AF2201 від 14.12.2022, № AF2202 від 15.12.2022; специфікацій № AF2201-1 від 14.12.2022, № AF2202-1 від 15.12.2022; коносаментів № HLCUZS12212APJP3 від 21.12.2022, № HLCUZS12212APJQ4 від 21.12.2022; міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) б/н від 06.02.2023, б/н від 07.02.2023; сертифікатів про походження товару № С226997809780532 від 26.12.2022, № C226997809780533 від 26.12.2022; декларацій виробника від 14.12.2022; договору № 061222 від 06.12.2022; договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06-1/02 від 06.02.2023; рахунку № 32 від 10.02.2023; платіжної інструкції № 255 від 10.02.2023; акту наданих послуг № 32 від 10.02.2023; договору № 060223 від 06.02.20223; договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 06/02 від 06.02.2023; рахунку № 18 від 10.02.2023; платіжної інструкції № 254 від 10.02.2023; акту наданих послуг № 18 від 10.02.2023; банківських платіжних документів, що стосуються товару № P2211183906434 від 18.11.2022, № Р2301239829349 від 23.01.2023, № Р2301239829339 від 23.01.2023; полісів страхування вантажних перевезень, що підтверджують вартість страхування №10252013901882175933 від 20.12.2022, № 10252013901882174783 від 20.12.2022; листа постачальника про вартість страхування від 16.02.2023; прайс-листа б/н від 01.11.2022; висновку про вартісні характеристики товару ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 111/32 від 13.02.2023; контракту № 01072019/3 від 01.07.2019; договору надання послуг по декларуванню товарів № ДТ-01-01/01 від 01.01.2021 з додатками; листів № 0702/1 07.02.2022, №0702/2 від 07.02.2022; митної декларації ІМ ЕЕ 230A10000071315706 від 07.02.2023.
Під час митного оформлення у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості вказаного товару. Митним органом зазначено, що надані на підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару, відсутні відомості щодо включення складових митної вартості. Зазначено, що:
1) наявні підстави вважати, що загальна вартість товару є значно більшою, оскільки згідно наданих полісів загальна сума страхування склала 423 тис. дол. США;
2) наведені в документах, наданих Позивачем умови формування ціни суперечать умовам поставки CIF Клайпеда (Литва), згідно яких Продавець оплачує вартість транспортування та страхування товару до порту Клайпеда;
3) надані копії експортних митних декларацій не містять відомостей у відповідних графах щодо загальної ваги нетто та брутто товарів, а також відомостей щодо витрат на транспортування та страхування товарів. Відсутній переклад наданих декларацій, що унеможливлює перевірку усіх відомостей зазначених у цих документах;
4) розмірний ряд однієї з креветок у товарі № 2 зазначено 21/25 шт/кг. При цьому у експортній митній декларації розмір цієї креветки зазначено 21/25 шт/фунт;
5) у наданому експертному висновку не зазначено конкретні розміри креветок (шт./фунт чи шт./кг).
У зв'язку з цим Київською митницею направлено електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, які б дали можливість встановити складові митної вартості.
Позивач додатково надав митному органу наступні документи: експортні декларації №531620220162394277 від 15.12.2022, №531620220162399545 від 16.12.2022; лист ТОВ «Флагман Сіфуд» від 16.02.2023 №1602/1; рахунки-проформи № FM23K1A21 від 05.01.2023, № FM23K1A22 від 05.01.2023, № FM23KIA23 від 05.01.2023.
24.02.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000025/2, яким визначила митну вартість імпортованого позивачем товару за інвойсом № AF2201 від 14.12.2022 у сумі 142 400 доларів США (USD), а за інвойсом № AF2202 від 15.12.2022 - 160 000 доларів США (USD).
Джерелом інформації, яким користувався відповідач при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та визначенням рівня митної вартості товару стали декларації № 23410006040223009 від 31.01.2023 (вартість товару «креветки очищені, морожені, варені Реnaeus Vannamei», виробник - «HUAZHOUXINHAI AQUATIC PRODUCTS» - 8 дол/кг) та № 23UA10012061024104 від 16.01.2023 (вартість товару «морожені креветки роду Реnaeus Vannamei без голови у панцирі, сирі, морожені», виробник «HUAZHOU XINHAI AQUATIC PRODUCTS CO.,LTD», - 7,12 дол/кг).
Також, 24.02.2023 Київська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UA100210/2023/000016.
З урахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією ІМ 40 AA № 23UA10021065097506 від 24.02.2023, по якій були додатково сплачені митні платежі на загальну суму 459 923,58 грн.
ТОВ «ФЛАГМАН СІФУД» не погоджується із вказаним рішенням, вважає таке рішення протиправними, а тому звернулось до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За приписами п.п. 23-24 ч. 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Положеннями статей 49, 50 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
В силу вимог ч.ч. 1-2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Нормами ч. 3 статті 53 МК України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У відповідності до ч.ч. 5-6 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно частин 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
За приписами частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно вимог статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що в якості підстав для прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав, що:
1) Згідно загальноприйнятих умов страхування вартість страхової суми має складати загальну вартість товару +10%. Тому, наявні підстави вважати, що загальна вартість товару є значно більшою, оскільки згідно наданих полісів загальна сума страхування склала 423 тис. дол. США.
2) Згідно інформації наведеної, у пункті 2 зовнішньоекономічного контракту до вартості товару входить лише вартість тари та упаковки. Згідно ж наданих інвойсів у ціну товару включені витрати пакування, вартість страховки та вартість транспортування поки товари не перетнуть митний кордон України. Обидві з наведених умов суперечать умовам поставки CIF Klaipeda (Литва), згідно яких Продавець оплачує вартість транспортування та страхування товару до порту Klaipeda.
3) Надані копії експортних митних декларацій не містять відомостей у відповідних графах щодо загальної ваги нетто та брутто товарів, а також відомостей щодо витрат на транспортування та страхування товарів. Відсутній переклад наданих декларацій, що унеможливлює перевірку усіх відомостей зазначених у цих документах. Розмірний ряд однієї з креветок у товарі № 2 зазначено 21/25 шт/кг. При цьому у експортній митній декларації розмір цієї креветки зазначено 21/25 шт/фунт.
4) У страхових полісах страхування вантажних перевезень №102520/13901882175933 та №10252013901882174783 відсутня інформація щодо процентної ставки страхування.
5) У наданому експертному висновку не зазначено конкретні розміри креветок (шт./фунт чи шт./кг).
Так, надаючи оцінку доводам апелянта щодо обґрунтованості пропозиції надання додаткових страхових документів з метою упевнитись у точності визначення митної вартості та усунути сумніви щодо обґрунтованості митної вартості товару, судова колегія враховує наступне.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010, поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов'язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару.
Відповідно до фактичних обставин справи, страхування товару продавцем підтверджується полісами страхування вантажних перевезень №10252013901882175933 від 20.12.2022 та № 10252013901882174783 від 20.12.2022.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, за умовами поставки CIF витрати на страхування товару несе продавець, відтак він вправі визначити умови, суму та процентну ставку такого страхування.
Поряд з цим, колегія суддів критично оцінює твердження апелянта про те, що згідно загальноприйнятих умов страхування вартість страхової суми має складати загальну вартість товару +10%, а оскільки згідно наданих полісів загальна сума страхування склала 423 тис. дол. США наявні підстави вважати, що загальна вартість товару є значно більшою, оскільки з наведеного не вбачається конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у контролюючого органу, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів та пояснень. Зокрема, апелянт не аргументує підстави відхилення повідомленої позивачем інформації про те, що з огляду на ведення воєнних дій на території України, компанія постачальник пояснює завищення суми страхових платежів відповідними ризиками пов'язаним із продовженням воєнного стану в Україні (а.с.77).
Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що копії експортних митних декларацій не містять відомостей у відповідних графах щодо загальної ваги нетто та брутто товарів, а також відомостей щодо витрат на транспортування та страхування товарів, колегія суддів зауважує, що експертним висновком від 13.02.2023 №11/32 підтверджено відповідність контрактних цін рівню відпускних цін компанії-виробника (а.с.60-62).
За змістом апеляційної скарги, спростування наведених обставин відсутнє.
У частині доводів апелянта про відсутність перекладу експортних митних декларацій колегія суддів визнає спроможними доводи позивача про те, що за змістом статті 53 МК України такі документи не є основними для підтвердження митної вартості.
Так, основні документи для підтвердження митної вартості визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, подання яких є обов'язком декларанта. До таких документів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Водночас, надані позивачем документи (зокрема і прайс-лист) кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Посилання відповідача на те, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ) суд вважає необґрунтованими, адже відповідач не пояснив чому заявлена декларантом митна вартість не відповідає поняттю «дійсна вартість».
Щодо посилань відповідача на джерела інформації, якими останній користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, зокрема митна декларація від 31.01.2023 № 23UA100060402230U9, митна декларація від 16.01.2023 № 23UA100120610241U4, суд враховує наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим у рішенні про коригування митної вартості.
Колегія суддів також наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлено, зокрема, в постанові від 31 березня 2020 року по справі №826/12344/15.
У контексті тверджень апелянта про те, що декларант відмовився від подання всіх запрошених митним органом документів відповідно до статті 53 Кодексу, судова колегія враховує, що відповідно до статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Тобто, надання додаткових документів є правом декларанта, а не обов'язком.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Натомість, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 195, 243, 250, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина