30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9232/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (суддя Батрак І.В.)
у справі № 280/9232/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача з приводу відмови у здійсненні з 04.09.2024 перерахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021, 2022 та 2023 роки;
- зобов'язати відповідача здійснити з 04.09.2024 перерахунок позивачу пенсії за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IVіз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021, 2022 та 2023 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.09.2024 позивачу призначено пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком, всупереч вимогам ст. 40 Закону України, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року, а не за 2021-2023 роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права, що стосується переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення пенсії за віком позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу на підставі його заяви від 04.09.2024 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачу первісно 09.11.2015 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Разом з цим, за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше лише після досягнення пенсійного віку (04.09.2024). Вказана обставина не є спірною.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що позивачу з 2015 року призначено пенсію за вислугу років, а в подальшому, на підставі заяви позивача, його переведено на пенсію за віком з 04.09.2024. Відтак, скаржник вважає, що у нього відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати по України за 2021-2023 роки при перерахунку пенсії за віком, адже показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки застосовується лише при первинному призначенні пенсії, а отже дії пенсійного органу є правомірними.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач з 09.11.2015 перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років.
04.09.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області, із заявою про призначення пенсії за віком.
На підставі вказаної заяви відповідачем з 04.09.2024 було переведено позивача на пенсію за віком. При переведенні на пенсію за віком, застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік 3764,40 грн., який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії та який збільшений на коефіцієнт 1,17*1,11*1,11*1,14*1.197*1,0796 (7994,47 грн), про що свідчить Розрахунок розміру пенсії позивача з електронної пенсійної справи.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із скаргою від 16.09.2024 на рішення про призначення/перерахунок пенсії за віком, у якій просив призначити та виплачувати пенсію на загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 цього Закону за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто 2021-2023 роки з 04.09.2024, тобто з моменту звернення із заявою про призначення пенсії.
Листом від 26.09.2024 №16980-16630/Ж-02/8-0800/24 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено позивача, що йому вже було призначено пенсію за вислугу років, а тому підстави для перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки відсутні.
Вважаючи протиправними дії відповідача з приводу відмови у здійсненні з 04.09.2024 перерахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021, 2022 та 2023 роки, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно приписів ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Така правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення пенсії за віком позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, а також зобов'язання пенсійного органу призначити позивачу на підставі його заяви від 04.09.2024 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, оскільки це є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і такий спосіб захисту права не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу, оскільки він ними вже скористався та їх реалізував.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 280/9232/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко