30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30563/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (суддя К.С. Кучма) у справі № 160/30563/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області про відмову у призначені їй пенсії № 047050027742 від 13.08.2024 року;
- зобов'язати відповідачів зарахувати до страхового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком, періоди ведення підприємницької діяльності з липня 1994 року по березень 1998 року; з квітня 1998 року по грудень 2003 року; з січня 2004 року по грудень 2005 року;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області за наслідками прийнятого Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області рішення про призначення їй пенсії за віком, здійснити нарахування та виплачувати пенсію за віком з дати звернення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, а саме з 05.08.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка 05.08.2024 звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надавши всі необхідні документи, за якими її загальний стаж з урахуванням підприємницької діяльності складав необхідний страховий стаж для призначення пенсії. Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 13.08.2024 року №047050027742 позивачці протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю у неї необхідного страхового стажу 31 рік.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.08.2024 року № 047050027742 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачці;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивачки від 05.08.2024 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з липня 1994 року по березень 1998 року, з квітня 1998 року по травень 2003 року, та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що наявні підстави для зарахування до страхового стажу спірного періоду провадження позивачкою підприємницької діяльності з липня 1994 р. по березень 1998 р., з квітня 1998 року по травень 2003 року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №6338598 від 28.03.1994 р., свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №262095 та листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.06.2024 року.
Відтак, суд вважав за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області №047050027742 від 13.08.2024 р. про відмову у призначенні позивачці пенсії.
Разом з тим, суд з метою ефективного захисту права позивачки на пенсію вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії від 05.08.2024 року, зарахувавши до загального трудового стажу період здійснення підприємницької діяльності з липня 1994 р. по березень 1998 р., з квітня 1998 року по травень 2003 року, та з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, пенсійний орган вказує, що позивачці правомірно не зараховано до страхового стажу періоди ведення підприємницької діяльності з липня 1994 року по грудень 2003 року, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків або документи, передбачені п.4 Порядку №637. Таким чином, скаржник вважає, що у позивачки наявний страховий стаж у розмірі 24 роки 04 місяці 02 дні, а отже його недостатньо для призначення позивачці пенсії згідно ст.26 Закону №1058, у зв'язку з чим, спірне рішення про відмову позивачці у призначенні пенсії є правомірним.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 05.08.2024 року позивачка звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.08.2024 року Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області розглянуто заяву позивачки за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №047050027742, яким відмовлено їй в призначенні пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача становить 24 роки 04 місяці 02 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності протягом: липня 1994 року - березня 1998 року, оскільки відсутні дані про систему оподаткування та сплату страхових внесків або документи, передбачені п.4 Порядку № 637; квітня 1998 року - грудня 2003 року, на фіксованому податку та на загальній системі оподаткування, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків або документи, передбачені п.4 Порядку № 637; січня 2004 року - грудня 2005 року, січня - березня 2007 року, січня 2008 року - грудня 2016 року, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків; січня - грудня 2006 року, квітня - грудня 2007 року, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків.
Не погоджуючись зі спірним рішенням пенсійного органу №047050027742, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 4 Порядку №637 періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 встановлено, що для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004 подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637, а за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.08.2024 року Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято спірне рішення №047050027742, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік, адже страховий стаж позивачки становить 24 роки 04 місяці 02 дні.
Разом з тим, згідно спірного рішення, до страхового стажу позивачки зокрема не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності протягом: липня 1994 року - березня 1998 року, оскільки відсутні дані про систему оподаткування та сплату страхових внесків або документи, передбачені п.4 Порядку № 637; квітня 1998 року - грудня 2003 року, на фіксованому податку та на загальній системі оподаткування, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків або документи, передбачені п.4 Порядку № 637.
В свою чергу, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №262095 позивачці - 14.07.1994 року проведено державну реєстрацію (номер запису 22230010001005130).
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 10.02.2006 року № 187 позивачка узята на облік 14.07.1994 р. за №359-94 ДПІ у м.Дніпродзержинську.
Позивачці було надано ліцензією на здійснення торгової діяльності № 128 від 27.01.1998 року.
Також, колегія суддів встановила, що відповідно до листа Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 13.06.2024 року позивачка перебувала на податковому обліку, як фізична особа - підприємець з 14.07.1994 року по 04.01.2017 року у Кам'янській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області. З 01.04.1998 року по 31.05.2003 року - працювала на умовах сплати фіксованого податку; з 01.06.2003 року по 31.12.2005 року - загальна система оподаткування; з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року - працювала на умовах сплати єдиного податку; з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року - загальна система оподаткування; з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року - працювала на умовах сплати єдиного податку; з 01.01.2008 року по 04.01.2017 року - загальна система оподаткування.
Апеляційний суд звертає увагу, що з урахуванням законодавства про порядок сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, яке діяло у період здійснення позивачкою підприємницької діяльності у спірному періоді, відомості про страховий стаж за вказаний період можуть бути враховані на підставі довідки за формою, передбаченою додатком №4 до Інструкції №11-1, яка була затверджена постановою правління ПФУ від 06.09.1996 №11, або на підставі облікових даних про сплату страхових внесків, ведення яких віднесено до функцій органів Пенсійного фонду України, а обов'язок щодо перевірки відомостей про сплату позивачкою внесків до Пенсійного фонду України покладається на пенсійний орган.
Таким чином, колегія суддів вважає, що під час вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для врахування до страхового стажу позивачці періоду липень 1994 року - грудень 2003 року, пенсійний орган був зобов'язаний перевірити облікові дані та звітність про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за вказаний період.
Натомість, пенсійний орган таку перевірку не здійснив та не надав доказів, що підтверджують або спростовують сплату позивачкою страхових внесків до Пенсійного фонду України у спірний період, зокрема, звіти форми №4-ПФ, передбачені Інструкцією №5-5, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України №5-5 від 10.06.1994, документи, які щокварталу подавалися платниками відповідно до вимог Інструкції №11-1, облікові дані про наявність у позивачки недоїмки або інші письмові докази щодо сплати страхових внесків за вказаний період.
Відтак, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що період підприємницької діяльності липень 1994 року - грудень 2003 року слід зарахувати до страхового стажу позивачки. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.
З цих підстав, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення №047050027742, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком, слід визнати протиправним та скасувати. Аргументи скаржника про правомірність спірного рішення є безпідставними.
Підсуомвуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 160/30563/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 30.04.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк