29 квітня 2025 року справа № 160/32460/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 р. в адміністративній справі №160/32460/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025р. в адміністративній справі №160/32460/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23 квітня 2025 р. через систему "Електронний суд" подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо сплати судового збору.
Частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Станом на 01 січня 2024 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір встановлюється як 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при поданні у 2024 р. адміністративного позову, сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4), то за подання апеляційної скарги
через систему "Електронний суд", необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1453,44 грн. (1211,20 грн. х 150 % х 0,8) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Щодо строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В апеляційній скарзі зазначено про отримання в електронному вигляді 20 березня 2025 р. рішення суду першої інстанції від 18 березня 2025 р.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана 23 квітня 2025 р., тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, з дня отримання повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Верховним Судом у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 визначено, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 18 березня 2025 р., яке обгрунтовано неотриманням його в паперовому вигляді та дію в Україні воєнного стану.
Не отримання рішення суду в паперовому вигляді за умови його отримання в електронному, не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 лютого 2023 р. у справі №120/14564/21-а, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не вказано жодної обставини, пов'язаної із дією в Україні воєнного стану, що перешкоджала йому своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції від 18 березня 2025 р.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
На підставі викладеного, скаржнику пропонується у десятиденний строк із дати отримання копії даної ухвали надати суду: 1) документ про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.; 2) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 р. в адміністративній справі №160/32460/24 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дати отримання даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили 29 квітня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай