Справа № 158/2661/24
Номер провадження 2-о/167/20/25
01 травня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
присяжних Сидорук Н. В., Івашиної О. В.,
з участю секретаря судових засідань Стасюк Ю. С.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування - виконавчий комітет Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном останньої.
Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Вказує, що ОСОБА_3 є інвалідом першої А групи внаслідок психічного розладу та відповідно до стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Внаслідок хвороби вона не здатна в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Ураховуючи викладене, просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та призначити її опікуном ОСОБА_1 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав. Надав суду пояснення близькі за змістом до обґрунтувань заяви.
Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування - виконавчий комітет Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 33, ОСОБА_3 за своїм психічним станом не може надати суду пояснень по суті справи.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвокат Шевчук Д. О. в судове засідання не з'явилась. 01 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надіслала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року відкрито окреме провадження у справі, залучено до участі у справі адвоката особі, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_3 та призначено судове засідання.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 13 листопада 2024 року в справі призначено судово-психіатричну експертизу, на час проведення експертизи провадження в справі зупинено.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 11 лютого 2025 року провадження у даній справі поновлено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності заінтересованих осіб.
Суд, заслухавши заявника, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 203212 серії 12 ААГ від 29 травня 2023 року ОСОБА_3 довічно встановлено першу групу інвалідності (загальне захворювання).
Відповідно до копії висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І-ІІ групи внаслідок психічного розладу №470 встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом І-А групи внаслідок психічного розладу.
Заявник ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акта обстеження житлово побутових умов Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області від 11 березня 2024 року. ОСОБА_1 є родичем ОСОБА_4 , а саме: внук її сестри ОСОБА_5 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , копіями свідоцтв про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 . ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 . Власних дітей у ОСОБА_3 не було. Племінниця ОСОБА_3 - ОСОБА_7 (мати заявника ОСОБА_1 ) є інвалідом ІІІ групи, що стверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 33 від 21 січня 2025 року ОСОБА_3 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. Наявний психічний розлад позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до доручення Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката Шевчук Д. О. призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 .
Правовідносини виникли у зв'язку з обставинами, що свідчать про наявність у ОСОБА_3 стійкого, хронічного психічного розладу через який вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
За змістом ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров'я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 вказаного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування непізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 внаслідок стійкого психічного розладу позбавлена можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому її необхідно визнати недієздатною.
Щодо вимоги заявника про призначення її опікуном ОСОБА_1 , то суд зазначає таке.
Правилами статті 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Частиною 1 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частини 1 статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення опікуна недієздатній особі, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна, подає до органу клопотання перед судом про призначення її опікуном. До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна, складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна.
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17 червня 1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки і призначення опікуна.
Щоб отримати ОСОБА_1 право опіки, він має звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування та в подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення його опікуном. При цьому дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви ОСОБА_1 можуть бути оскаржені до суду поза межами цієї цивільної справи, що й буде забезпечувати належний судовий захист права скаржника на призначення її опікуном.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Як вже зазначено вище, згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Вказана правова позиція узгоджується і відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 30 червня 2022 року у справі № 552/3443/20 (провадження № 61-15239св21), від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 (провадження № 61-21311 св 21).
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Всупереч вищезазначеному, заявником не додано до заяви подання або висновку органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном ОСОБА_3 .
Крім того, право бути опікуном може виникнути лише у разі звернення до суду вже з обґрунтованим поданням відповідного органу опіки та піклування про призначення такої особи опікуном, що в даному випадку не має місця.
Ураховуючи норми матеріального і процесуального права, які регулюють дані правовідносини, відсутність у матеріалах справи подання та/або висновку органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 унеможливлює задоволення судом вказаної вимоги, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов'язки піклувальника чи опікуна.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293-300 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування - виконавчий комітет Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Веснянка Ківерцівського району Волинської області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 недієздатною строком на 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.
Роз'яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку визначеного судом.
Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном - відмовити.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 обов'язки зі здійснення опіки над нею покласти на виконавчий комітет Ківрцівської міської ради Луцького району Волинської області, як орган опіки та піклування.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 01 травня 2025 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .
Представник заявника: адвокат Самолюк Василь Васильович, робоча адреса: 43025 Волинська область, м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 : адвокат Шевчук Дар'я Олегівна, робоча адреса: м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, офіс 406 Волинська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .
Заінтересована особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області, місцезнаходження: м. Ківерці, вул. Шевченка, 14, Волинська область, ЄДРПОУ 26516861.
Головуючий суддя І. І. Сіліч
Присяжні Н. В. Сидорук
О. В. Івашина