Справа № 167/298/25
Номер провадження 2/167/231/25
01 травня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сіліча І. І .,
з участю секретаря судового засідання Стасюк Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій учасників справи.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі ТОВ «Коллект центр») в особі директора Ткаченко М. М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що 22 березня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1653453, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 14500 грн на 64 днів зі сплатою відсотків.
30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт капітал») укладено Договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 . Договором про позики № 1653453 від 22 березня 2021 року.
У свою чергу, 10 січня 2023 року відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором № 1653453 від 22 березня 2021 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16505,80 грн.
Вказує, що відповідачем заборгованість за договором не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються, тому станом на 07 березня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 16505,80 грн, з яких: 4816,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 11525,95 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 22,17 грн 3% річних на дату відсуплення права вимоги та 140,69 грн інфляційні збитки.
Ураховуючи вищенаведене просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 року в розмірі 16505,80 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
30 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву. Згідно відзиву позовні вимоги визнає частково. Вказує, що дійсно 22 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та нею був укладений договір позики №1653453, згідно якого вона отримала грошові кошти в сумі 14500 гривень, строк позиви 64 дні. Не погоджується з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем, а саме: визнає заборгованість за тілом кредиту в сумі 4816,99 грн та не погодилася з розміром нарахованих процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, з огляду на положення ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».
Заяви, та клопотання учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд розглянути справу за її відсутності на підставі ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася належним чином. Будь-яких заяв/клопотань до суду не подавала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 01 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено 01 травня 2025 року о 09 год 00 хв.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
22 березня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали Договір позики № 1653453 (далі - Договір, Договір позики), який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора: b0aQc3Knyp.
Згідно з п. 1 Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Сума позики - 14500 грн, строк позики - 64 днів, процентна ставка (базова)/день 1,6 %, знижена процентна ставка/день 1,44%, орієнтовна річна процентна ставка 362,15 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,7%, орієнтовна загальна вартість позики 23707,48 грн (п. 2 Договору позики).
Згідно з п. 3 Договору позики проценти за цим договором нараховуються на залишок позики згідно графіку, за кожен день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення.
Підписанням цього договору позики позичальник підтверджує, що ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 4.1 Договору позики).
Відповідно до п. 4.3 Договору позики позичальник до моменту підписання Договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Згідно з п. 6 Договору позики цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 30-12/2021, відповідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників у Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16342,94 грн, що складається з 4816,99 грн заборгованості за тілом кредиту та 11525,94 грн заборгованості за відсотками.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 року.
Згідно акта прийому-передачі Реєстру боржників клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників від 10 січня 2023 року кількістю 207307, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників щодо заборгованостей.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16505,80 грн, що складається з: 4816,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 11525,95 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 22,17 грн 3% річних на дату відсуплення права вимоги та 140,69 грн інфляційні збитки.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за Договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 року станом на 07 березня 2025 року становить 16505,80 грн, з яких: 4816,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 11525,95 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 22,17 грн 3% річних на дату відсуплення права вимоги та 140,69 грн інфляційні збитки.
Докази сплати відповідачем будь-якої суми заборгованості за даним Кредитним договором відсутні.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань за Договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Уст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 22 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1653453, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора: b0aQc3Knyp, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 14500 грн, який вона зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 64 календарних дні, процентна ставка (базова)/день 1,6 %, знижена процентна ставка/день 1,44%, орієнтовна річна процентна ставка 362,15 %, орієнтовна загальна вартість позики 23707,48 грн (п. 2 Договору позики).
У разі користування позичальницею коштами поза межами строку дії договору остання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язалася сплачувати проценти за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70% на день від суми залишку заборгованості за позикою.
Отже, сторони уклавши договір, узгодили у ньому всі істотні умови, позичальниця погодилася з ними, підписавши правочин.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами договору позики і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості відповідачки за цим договором.
Згідно Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступили своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «Вердикт Капітал».
Згодом до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступили своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «Коллект центр» та відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики на загальну суму 16505,80 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 року, заборгованість відповідача станом на 10 січня 2023 року становить 16505,80 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4816,99 грн; заборгованість за відсотками 11525,95 грн; 22,17 грн 3% річних (у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України; 140,69 грн інфляційні збитки.
Відтак, ТОВ «Коллект центр» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики.
Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів ні на рахунки попереднього кредитора вона не надала, а відтак, позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 року у розмірі 16505,80 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: заявку на надання правової допомоги № 240 від 01 лютого 2025 року відповідно до якої адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі Договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року ТОВ «Коллект центр» в особі директора Ткаченко М. М. сторони погодили вид послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: усна консультація з вивчення документів (вартість 3000 грн із розрахунку вартість години -1500 грн.), складання позовної заяви про стягнення боргу (6000 грн із розрахунку вартість години 3000 грн).
Відповідно до витягу з акту № 5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року загальна вартість наданих послуг складає 9000 грн (3000 грн + 6000 грн).
Згідно платіжної інструкції № 0505470003 від 17 березня 2025 року позивачем ТОВ «Коллект Центр» сплачено 117000,00 грн АО «Лігал Ассістанс».
30 квітня 2025 відповідачем надіслано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтоване тим, що заявлена сума витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 9000 грн не відповідає критеріям співмірності з обсягом виконаних адвокатом робіт та часом витраченим на їх виконання. Зокрема, відповідач вказала, що справа про стягнення заборгованості не є складною, не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи. За наведених обставин просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Таким чином, вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд враховуючи клопотання відповідача про зменшення їх розміру, виходить із критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, враховує обставини цієї справи, складність та категорію справи, розгляд якої відбувся у спрощеному провадженні, і вважає розмір витрат позивача є завищеним, зокрема щодо написання позовної заяви, а тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 4000 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договором позики № 1653453 від 22 березня 2021 рокув розмірі 16505 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ять) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 01 травня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
Головуючий суддя І. І. Сіліч