29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33807/24
Суддя І інстанції - Калугіна Н.Є.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 15.11.2024 р. №413-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) №990208202300024 терміном дії з 29.03.2023 р. до 29.03.2028 р. виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» (49000, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 249, код ЄДРПОУ 44599493);
- зобов'язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) інформацію щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер №990208202300024 терміном дії з 29.03.2023 р. до 29.03.2028 р., виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» (49000, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 249, код ЄДРПОУ 44599493).
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- зупинити дію розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 15 листопада 2024 року №413-рл «Про анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензій ТОВ «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) №990208202300024 терміном дії з 29.03.2023 до 29.03.2028.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» про забезпечення адміністративного позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 15 листопада 2024 року №413-рл «Про анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензій ТОВ «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) №990208202300024 терміном дії з 29.03.2023 до 29.03.2028 до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі..
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю підстав для забезпечення позову. Вказує на те, що у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист саме порушених прав від рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це, відсутні підстави для забезпечення позову, передбачені п.1 ч.2 ст. 150 КАС України.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознаці протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд виходив з того, що позивач, обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову, посилається на те, що можливість здійснення господарської діяльності беззаперечно на пряму залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до повного зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, відсутність коштів на закупівлю продукції для подальшої реалізації, неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю.
Суд першої інстанції дослідив додані позивачем до заяви укладені позивачем договори поставки алкогольної продукції та наведені позивачем обставини, дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та третіх осіб (контрагентів позивача та найманих працівників), а також державі в цілому, що, враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову, може нанести значно більше шкоди для різних учасників господарських, податкових та соціальних відносин ніж ймовірне недотримання позивачем податкової дисципліни.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, а відтак, анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, не може призвести до зупинення діяльності товариства в цілому, а відповідно і до негативних наслідків, які з цим пов'язані. Наведена позиція також підтримана Верховним Судом в постанові від 06.12.2023 у справі №160/20102/23.
В постанові від 23.01.2024 у справі №160/20102/23 Верховний Суд зазначив, що оптова торгівля алкогольними напоями не є основним видом господарської діяльності позивача, і фактично скасування цієї ліцензії суттєво не вплине на діяльність товариства.
Таким чином, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд апеляційної інстанції вважає, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДИНА ТОРГОВА ГРУПА ФОРТУНА» про забезпечення позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова