29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7985/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 р. (суддя Науменко В.В.) по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально - південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії-,
12.12.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрально - південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, де просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Центрально - південного міжрегіонального управління ДМС про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 04.11.2024 р.№ 37 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого 22.03.2005 р. в Кіровоградській області;
визнати протиправним рішення Центрально - Південного міжрегіонального управлінням ДМС про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 18.05.2018 р. на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого органом 3501;
зобов'язати Центрально - південне міжрегіональне управління ДМС направити інформацію у відомчу базу даних ДМС України про дію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 08.03.2009 р., посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 т від 18.05.2018 р. на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видану органом 3501;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1695,68 грн.
12.12.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, де просив:
-зупинити дію індивідуального акту - рішення Центрально - Південного міжрегіонального управління ДМС від 04.11.202 р. № 37 про скасування дозволу на імміграцію в Україну стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, зареєстрованого 22.03.2005 р. в АДРЕСА_1 , визнання недійсною, вилучення та знищення посвідки на постійне проживання 1 НОМЕР_3 від 18.05.2018 р., на підставі п.5-2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», яка є предметом розгляду позову до закінчення розгляду справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили;
-заборонити Центрально - південному міжрегіональному управлінню ДМС вчиняти будь - які дії з приводу виконання рішення від 04.11.29024 №37 до закінчення розгляду справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили;
-заборонити Центрально - південному міжрегіональному управлінню ДМС приймати рішення про примусове повернення з території України, заборону в'їзду на територію України відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ до закінчення розгляду справи по суті і набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не надано до суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 р. та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, ухвала не містить об'єктивної оцінки вірогідних наслідків прийнятого рішення про скасування дозволу на імміграцію та визнання недійсною посвідки на постійне проживання, винесеного без врахування негативних наслідків незабезпечення позову для прав та свобод позивача ОСОБА_1 .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 150 КАС України передбачено, що «1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю».
Відповідно статті 151 КАС України 1. Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку».
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Суд апеляційної зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що позивач зазначає підставою для забезпечення позову протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, що є недостатньою та не обрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, обраним позивачем способом забезпечення позову до вирішення спору по суті фактично вирішуватиметься майбутній спір, що не відповідає інституту забезпечення позову та позивачем не зазначено про підстави необхідності забезпечення позову неможливості в подальшому в разі задоволення позову, виконання рішення по справі.
Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення № 37 від 04.11.2024 р.; заборони вчиняти будь - які дії з приводу виконання рішення № 37 від 04.11.2024 р. та заборони приймати рішення про примусове повернення з території України, не є у розглянутому випадку способом захисту забезпечення позову у справі про визнання протиправним та скасування даного рішення.
ОСОБА_1 не довів існування обставин, визначених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення позову.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова